23 лютого 2026 року. Міністерство цифрової трансформації просуває новий інструмент залучення приватного капіталу в технологічний сектор – Diia.City Invest. Законопроект передбачає спрощене створення венчурних фондів, які інвестуватимуть виключно в резидентів спеціального податкового режиму «Дія.City». У міністерстві розраховують, що новий механізм дозволить спрямувати в українські стартапи кошти великого традиційного бізнесу, які накопичилися на рахунках через валютні обмеження воєнного часу.
Ідея виникла на перетині кількох факторів. Після 2022 року Національний банк обмежив виплату дивідендів за кордон, що призвело до накопичення значної гривневої ліквідності у компаній з іноземними власниками. Частина бізнесу почала вкладати ці кошти у нерухомість або точкові поглинання, однак держава пропонує інший сценарій – інвестиції у технології та оборонні розробки. За оцінками Мінцифри, протягом найближчих п’яти-семи років в Україні можуть з’явитися до двох десятків таких фондів.
Diia.City Invest передбачає створення спеціалізованих інститутів спільного інвестування зі спрощеною процедурою запуску. Якщо класичний венчурний фонд в Україні потребує тривалих погоджень, ліцензій і окремої керуючої компанії, нова модель пропонує реєстрацію за типовими документами протягом кількох тижнів.
Фонд зможе створити група до 15 інвесторів. Мінімальний обсяг капіталу становитиме близько 10 млн грн, а максимальний – до €50 млн. Інвестувати дозволять через купівлю цінних паперів або конвертовані позики, а облік корпоративних прав здійснюватиметься через Національний депозитарій.
Ключове обмеження – вкладати кошти можна лише в компанії, які є резидентами «Дія.City». Станом на початок 2026 року їх понад 3700. У Мінцифрі пояснюють це необхідністю зменшити ризики для інвесторів: резиденти проходять аудит, повинні відповідати критеріям цифрового бізнесу і не мати податкових або санкційних проблем.
Пріоритетними напрямами інвестування називають програмне забезпечення, кібербезпеку, хмарні сервіси, робототехніку, розробку ігор, штучний інтелект та defense tech – зокрема системи безпілотників, розмінування та військову аналітику.
На відміну від класичних венчурних програм підтримки стартапів, Diia.City Invest орієнтований не на професійних інвесторів, а на традиційний бізнес – аграрні компанії, ритейл, телеком, девелоперів чи промисловість. Саме ці компанії, за оцінками аналітиків, накопичили найбільші залишки коштів після 2021 року. Серед лідерів – телеком-оператори, фінансові компанії та міжнародні корпорації з українськими дочірніми структурами.
Логіка Мінцифри полягає в тому, що значна частина цього капіталу фактично не працює: через валютні обмеження його складно вивести за кордон, а традиційні інструменти диверсифікації в умовах війни обмежені.
Чому це може бути цікаво бізнесу? Для компаній Diia.City Invest пропонує кілька потенційних переваг.
- По-перше, це новий спосіб диверсифікувати гривневу ліквідність. У періоди девальваційних очікувань зберігати значні кошти на рахунках стає ризиковано, тоді як венчурні інвестиції можуть забезпечити вищу дохідність.
- По-друге, участь у фондах відкриває доступ до технологій. Великі компанії отримують можливість інвестувати у програмні рішення або оборонні розробки, які можуть інтегрувати у власний бізнес.
- По-третє, модель дозволяє зменшити ризики порівняно з прямими придбаннями. Замість купівлі контрольного пакета інвестор може вкладати менші суми у кілька проектів одночасно.
Втім, інтерес бізнесу поки стриманий. Частина компаній відмовляється публічно коментувати участь у потенційних фондах, а учасники інвестринку прогнозують попит швидше серед десятків компаній, а не сотень, наголошуючи на значних ризиках.
Найбільшим викликом може стати правове середовище для інвесторів. Більшість міжнародних венчурних угод традиційно структуруються за англійським або американським правом, яке вважається більш прогнозованим із точки зору захисту інвестицій.
Обмеження інвестувати лише в українські юридичні особи також може стримувати інтерес, адже значна частина стартапів реєструє холдингові структури за кордоном.
Крім того, сам законопроект ще перебуває на стадії парламентського розгляду і потребує доопрацювання. Ринок очікує відповіді на питання щодо податкового режиму інвесторів, відповідальності фондів та ролі регулятора.
Якщо модель запрацює, стартапи отримають альтернативне джерело фінансування всередині країни, а великі компанії – можливість вкладати накопичені кошти у швидкозростаючі напрями без виходу за межі української юрисдикції. Втім, реальний інтерес бізнесу стане зрозумілим лише після ухвалення закону і появи перших фондів, які покажуть, чи готові українські корпорації ризикувати заради потенційно високих технологічних ставок.
Вікторія Чирва