17 лютого 2026 року. Київ, що пережив чи не найбільшу гуманітарну катастрофу за весь час повномасштабної війни, розробляє плани, як не допустити повторення ситуації наступної зими. Парламент підтримав відповідний законопроект, експерти пропонують системні рішення, а приватні енергетичні компанії вже розпочали відновлення пошкоджених потужностей і шукають фінансування для підготовки до наступного опалювального сезону.
Масовані атаки по енергетичній інфраструктурі залишали без тепла понад 3000 будинків, а кількість знеструмлених споживачів у столиці та області перевищувала 500 тисяч. Під час морозів нижче –10°C у частині будинків доводилося зливати воду з систем опалення, щоб уникнути розривів труб. Лівобережні райони столиці, зокрема Троєщина, виявилися критично залежними від одного джерела тепла. Ця зима показала: модель великої централізованої генерації не гарантує безпеки в умовах системних ударів.
У відповідь парламент підтримав у першому читанні законопроект №14067, який передбачає модернізацію централізованого теплопостачання та обов’язкове встановлення індивідуальних теплових пунктів у будівлях, підключених до мереж. Документ ініційований урядом і є частиною виконання зобов’язань у межах програми Ukraine Facility. Передбачається поетапне впровадження ІТП – вимога запрацює через три роки після набрання чинності законом. Для будинків, де такі пункти вже встановлені або технічно неможливі, додаткових зобов’язань не вводять.
За оцінками урядовців, індивідуальні теплові пункти дозволяють скоротити споживання тепла на 15–30%, зменшити втрати в мережах і точніше регулювати температуру в кожному будинку. Фактично йдеться про перехід від жорстко централізованої подачі до керованої моделі на рівні конкретного об’єкта. Водночас ключовим залишається питання фінансування масового встановлення ІТП після набрання законом чинності. Нині у Києві діє програма співфінансування 70/30, де 70% витрат покриває місто, а 30% — мешканці. Однак у масштабах усього житлового фонду цього механізму недостатньо. Якщо закон передбачає обов’язковість ІТП, то без чіткої моделі державної або муніципальної підтримки, а також доступних кредитних інструментів для ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків), реалізація може розтягнутися на роки. Саме джерела коштів і темпи впровадження стануть визначальними для того, чи запрацює ця норма не формально, а реально.
Втім, сам закон — лише частина рішення. Експерти наголошують, що наступна зима не може триматися виключно на великих ТЕЦ, які залишаються вразливими до масованих ударів.
Альтернатива – розподілена генерація: десятки малих газопоршневих або газотурбінних установок у мікрорайонах, здатних одночасно виробляти електроенергію і тепло та підтримувати роботу критичної інфраструктури навіть у разі відключення від магістральної мережі.
Йдеться не лише про живлення житлових кварталів, а й про безперебійну роботу насосних станцій, лікарень, укриттів і систем водопостачання. Київ уже отримав понад 40 когенераційних установок від міжнародних партнерів і планує сформувати мережу сумарною потужністю до 100 МВт, що дозволить частково перекрити втрати від пошкодження великих об’єктів. Крім того, місто використовує понад 50 мобільних котелень, які працюють на різних видах палива і можуть оперативно підключатися до проблемних ділянок. Експерти також пропонують створити систему теплових перемичок між районами, щоб у разі аварії перенаправляти теплоносій із резервних джерел і уникати повної ізоляції окремих масивів.
Окремий напрям – підвищення автономності самих будинків. Через міську програму співфінансування 70/30 мешканці можуть встановлювати ІТП, резервне живлення насосів і навіть сонячні панелі. Станом на осінь 2025 року в Києві було близько 1000 енергостійких будинків – менше 10% житлового фонду. Це означає, що більшість багатоповерхівок залишаються вразливими до тривалих відключень. Експерти вказують, що ОСББ або приватні керуючі компанії дозволяють швидше модернізувати внутрішні мережі, накопичувати кошти на ремонти та встановлювати резервне обладнання. Без участі самих мешканців масштабної перебудови не відбудеться.
Паралельно до відновлення готується і приватний сектор генерації. Група ДТЕК оцінює бюджет відновлення пошкоджених потужностей у 300 млн євро. Половину цієї суми компанія вже покрила власними ресурсами, ще близько 150 млн євро планує залучити від партнерів для відновлення 4 ГВт генерації до наступного опалювального сезону. За словами керівництва компанії, відновлені ТЕС і ТЕЦ можуть забезпечити проходження зими 2026–2027 років, але замовлення на обладнання потрібно розміщувати вже зараз.
Від моменту фінансування до підключення проходить щонайменше 10 місяців, тому травень визначено крайнім терміном для ухвалення фінансових рішень на рівні уряду і компаній.
Таким чином, підготовка до наступної зими складається з трьох паралельних процесів: законодавча модернізація централізованого теплопостачання, децентралізація генерації через малі установки і когенерацію, а також відновлення великих об’єктів із чітким фінансовим планом. Після пережитої кризи Київ більше не може розраховувати на стару модель. Потрібно докласти максимум зусиль, щоб унеможливити ворогу його плани наступної війни, якщо війна ще триватиме. І наступний опалювальний сезон стане тестом на те, чи вдалося перейти від реагування на удари до системної перебудови.
Вікторія Чирва
Image by wal_172619 from Pixabay