30 січня 2026 року. Правління Національний банк України вперше за останні місяці пішло на пом’якшення монетарної політики – облікову ставку знижено з 15,5% до 15% річних. Формально це лише пів відсоткового пункту, зміна невелика, але це сигнал, що Нацбанк поступово переходить від стримування ризиків до обережної підтримки економіки.
Ключовою передумовою рішення стало поступове послаблення інфляційного тиску. За підсумками грудня 2025 року інфляція сповільнилася до близько 8% у річному вимірі. Як пояснив голова НБУ Андрій Пишний, цьому сприяли одразу кілька факторів: кращі врожаї, менш напружена ситуація на валютному ринку та певне зменшення напруги на ринку праці. У результаті регулятор бачить можливість поступово переходити до м’якших процентних умов.
У Нацбанку прогнозують, що впродовж 2026 року інфляція залишатиметься помірною і сповільниться до 7,5%, а в середньостроковій перспективі — наблизиться до цільового рівня 5%, який НБУ планує досягти у середині 2028 року. Саме під цю траєкторію і підлаштовується нинішнє рішення щодо зниження ставки.
Втім, економісти наголошують, що це не означає автоматичного здешевлення грошей для бізнесу та населення вже завтра. Облікова ставка – це базова ціна ресурсу для банків, а зміни в кредитах і депозитах зазвичай відбуваються із затримкою в кілька тижнів або навіть місяців. Тож нинішній крок радше окреслює напрямок, ніж дає миттєвий ефект.
Банкіри також закликають не перебільшувати масштаб змін. За їхніми оцінками, ставки за гривневими депозитами можуть дещо скоригуватися, але залишаться в коридорі 13–14,5% річних. Те саме стосується і кредитів: помітніше здешевлення можливе лише тоді, коли облікова ставка опуститься до рівня 14–14,5%. Лише за таких умов банки отримають можливість знизити депозитні ставки на 0,5–1 в.п., а згодом — і кредитні.
Окремий фактор ризику – енергетика. Руйнування інфраструктури, робота бізнесу на генераторах і перебої з електропостачанням уже тиснуть на собівартість товарів і послуг. Це створює ризик тимчасового прискорення інфляції, особливо у першій половині року, коли ефекти зростання цін можуть проявитися із запізненням у статистиці. У НБУ це визнають, але вважають такі процеси радше інерційними, ніж системними.
Важливу роль у рішенні зіграла і зовнішня фінансова підтримка. Очікувані обсяги міжнародної допомоги, зокрема від ЄС та в межах програм із МВФ, дають змогу фінансувати бюджет без емісійного тиску та зберігати міжнародні резерви на рівні, достатньому для стабільності валютного ринку. Це зменшує один із ключових макроризиків і дозволяє регулятору діяти більш гнучко.
У ширшому контексті нинішнє зниження ставки – це спроба знайти баланс між обережністю і підтримкою економіки, яка четвертий рік живе в умовах війни. Монетарні умови залишаються жорсткими, але вже не максимально стримувальними. Якщо інфляційна динаміка і надалі відповідатиме прогнозам, Нацбанк не виключає подальше пом’якшення.
Вікторія Чирва