4 липня 2025 року. У Верховній Раді готується до розгляду законопроект, який може суттєво змінити правила гри у банківській сфері України. Попри те, що він позиціонується як реформаторський та спрямований на підвищення стабільності фінансової системи, захист вкладників і посилення контролю над банками, документ містить норму, яка може призвести до розкриття банківської таємниці.
Йдеться про законопроект №13007-д, доопрацьовану редакцію якого підтримав парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики. У разі ухвалення, законопроект започаткує масштабні зміни в роботі банківського сектору — від ліквідацій проблемних установ до запровадження централізованого реєстру рахунків і банківських сейфів усіх громадян.
Головним завданням ініціативи, як заявляє голова комітету і автор документу Данило Гетманцев, є зниження ризиків для фінансової системи в умовах воєнного стану, а також посилення гарантій для вкладників. За його словами, документ має зробити банківську інфраструктуру більш стійкою, прозорою й адаптивною до сучасних викликів. Для цього передбачено низку комплексних змін.
Зокрема, планується оновлення механізмів повернення коштів у разі банкрутства банків — це має забезпечити більш справедливе та ефективне розв’язання зобов’язань перед вкладниками і кредиторами. Водночас пропонується спростити процедури виведення фінансових установ з ринку: зробити їх чіткішими, швидшими і менш витратними. Це, на думку авторів, дозволить уникати затягування процесів і зменшити втрати як для держави, так і для громадян.
Окремо посилюються повноваження Національного банку України. У разі ухвалення закону регулятор отримає ширші права як забезпечений кредитор, що дасть йому змогу оперативніше повертати кошти, надані банкам як кредити рефінансування. Крім того, в системі з’явиться новий механізм: взаємодія між банками, які залишають ринок, і тими, що можуть прийняти частину їхніх активів і зобов’язань. Такий підхід уже давно застосовується в багатьох європейських країнах і дозволяє зберігати життєздатні елементи банківського бізнесу, навіть якщо окрема установа зазнає краху.
Паралельно вдосконалюється порядок обміну інформацією між НБУ та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Ідеться, зокрема, і про врегулювання обміну даними, які підпадають під поняття банківської таємниці. Крім того, законопроект передбачає запровадження нових вимог до капіталізації банків — відповідно до стандартів Європейського Союзу, а також оновлює положення щодо кіберзахисту, готівкових операцій і принципів спільного інвестування.
Однак найбільше обговорень викликає одна з новацій, яку передбачає документ, — створення єдиного централізованого реєстру всіх банківських рахунків і банківських сейфів фізичних осіб.
Відомості з цього реєстру будуть доступні низці державних органів: Державній податковій службі, органам досудового розслідування, Нацагентству з питань запобігання корупції, АРМА та фінансовому моніторингу. Надалі, згідно з озвученими планами, адміністрування реєстру може бути передано у відання Міністерства фінансів.
Формально створення такої бази обґрунтовується необхідністю посилення прозорості та ефективності нагляду, однак на практиці це може означати перехід до повноцінного державного контролю за банківською інформацією громадян. Фінансові дані, які досі підпадали під банківську таємницю, можуть фактично стати відкритими для державних органів без рішення суду або спеціального дозволу. У цьому контексті важливим є те, що в самій бюджетній декларації вже закладено положення, які передбачають підготовку до відкриття банківської таємниці.
Про це під час засідання парламентського комітету, який обговорював законопроект, повідомив заступник голови комітету Ярослав Железняк. За його словами, під час обговорення цієї теми в комітеті прозвучали прямі підтвердження того, що йдеться саме про політичну підготовку до зміни принципів конфіденційності банківських даних. Відеозапис відповідного обговорення, як стверджує депутат, надано іншим парламентарям.
Попри перестороги, комітет схвалив законопроект і рекомендував його до розгляду Верховної Ради – «за» висловилися 18 членів, ще двоє утрималися. Однак суспільна дискусія навколо окремих положень — насамперед щодо централізованого реєстру рахунків — тільки набирає обертів.
Вікторія Чирва
Image by Naga raju from Pixabay