6 травня 2025 року. У Верховній Раді зареєстровано два законопроекти, спрямовані на працевлаштування військових після їхнього повернення на роботу. Обидва документи формально мають одну мету — створити ефективну систему державної підтримки ветеранів через інтеграцію їх у цивільний ринок праці. Але механізми, які вони пропонують, суттєво відрізняються.
Перший законопроект – №13180, зареєстрований групою депутатів 17 квітня, пропонує встановити обов’язкову квоту в розмірі 5% для працевлаштування УБД для всіх роботодавців, які мають понад 8 працівників. Утім, під час дії воєнного стану і протягом року після його завершення, квота знижується до 2%, тобто закон містить гнучкий перехідний період. Якщо роботодавець цю норму порушує, йому загрожує штраф — дві мінімальні зарплати за кожного ветерана, якого він мав би працевлаштувати, але не працевлаштував.
Закон також передбачає фінансові стимули: якщо УБД влаштовано на роботу через службу зайнятості строком не менше року, держава компенсує роботодавцю 50% фактичних витрат на оплату праці, але не більше ніж подвійна мінімальна зарплата. Строк виплати компенсації — 6 місяців. Ще один додатковий стимул — знижена ставка ЄСВ (єдиного соціального внеску) для роботодавців, які дотримуються квот, — на рівні мінімального страхового внеску до 1 січня 2028 року. Окрім цього, передбачається, що ветерани отримають пріоритетний доступ до державних програм підтримки підприємництва та агровиробництва.
Натомість альтернативний законопроєкт №13180-1, зареєстрований 1 травня 2025 року Данилом Гетманцевим, пропонує інший — більш деталізований і зобов’язувальний — підхід. У ньому чітко диференційовано розмір квоти залежно від розміру роботодавця: 1 місце для підприємств із 8 до 25 працівників, 5% — для підприємств з понад 25 співробітниками, і 10% — для органів державної влади та місцевого самоврядування.
Саме останній пункт автор законопроєкту підкреслює як принциповий, адже, за його словами, ті, хто захищав країну, повинні мати не лише можливість працювати, а й брати участь в управлінні державою. У разі недотримання нормативу, роботодавець сплачує спеціальний внесок до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Розмір внеску обчислюється як 50% середньомісячної зарплати, помноженої на кількість місяців у кварталі та кількість непрацевлаштованих УБД, яких не вистачає до квоти.
Для тих, хто виконує норматив, передбачено значну компенсацію — фактичні витрати на сплату податку на доходи фізичних осіб, військового збору та ЄСВ за ветеранів, які пропрацювали безперервно протягом повного звітного кварталу. Також кошти Фонду використовуватимуться на професійну перепідготовку, підвищення кваліфікації та інші програми адаптації для ветеранів. Таким чином, альтернативний законопроєкт запроваджує повноцінну модель «податок за бездіяльність / компенсація за виконання», яка не лише стимулює роботодавців, а й створює окремий механізм фінансування державної ветеранської політики.
Вікторія Чирва
Image by Brian Penny from Pixabay