15 квітня 2025 року. Активізувалися консультації між Україною та США стосовно угоди про корисні копалини. Українські посадовці заявляють, що після технічних перемовин з американською стороною їм були передані пропозиції від України. Однак деталей ніхто не розкриває, що породжує масу питань та застережень.
Відомо, що 11 квітня українська делегація на чолі із заступником міністра економіки Тарасом Качкою прибула до Вашингтону для обговорення деталей угоди. Наразі, за словами віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, переговори перебувають на етапі технічного обговорення, і фінального тексту документа наразі не погоджено. За її словами, українська делегація представила власні пропозиції, які відрізняються від початкового бачення американської сторони.
«Я не можу розголошувати деталі, але сам факт проведення таких консультацій є вже позитивним сигналом. Українська сторона мала можливість чітко викласти свої підходи й бачення», – зазначила Стефанішина.
Як раніше повідомлялося, з боку США проект угоди передбачає створення спеціального інвестиційного фонду, що перебуватиме під американським контролем. Україна, відповідно до однієї з озвучених пропозицій, мала б перераховувати до цього фонду 50% доходів від видобутку стратегічних копалин. Зібрані кошти використовувалися б як механізм погашення фінансової допомоги, наданої Україні Сполученими Штатами. Крім того, США наполягають на закріпленні в угоді права першої пропозиції щодо участі в майбутніх проектах, а також права вето на продаж українських ресурсів третім державам.
Українська сторона поки не підтвердила згоди на ці умови. І взагалі – детальний зміст українських пропозицій не оприлюднюється.
Відомо лише, що Україна не розглядає американську допомогу у сфері оборони та відновлення як кредит чи борг, який слід повертати через механізм доступу до надр. Офіційний Київ підкреслює, що будь-які майбутні домовленості повинні відповідати Конституції та інтересам держави.
На даний момент переговори тривають у закритому форматі. Жодна зі сторін не озвучує термінів укладення остаточної редакції документа. Українські експерти зазначають, що після погодження усіх основних параметрів остаточний текст угоди може потребувати імплементації Верховної Ради.
Примітно, що напередодні візиту до США української делегації Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про залучення міжнародної юридичної підтримки. З резервного фонду державного бюджету було виділено 113 млн грн на оплату консультаційних послуг юридичних фірм, які допоможуть українській стороні супроводжувати переговори та забезпечити юридичну експертизу положень проекту угоди. За даними ЗМІ, у переговорах бере участь зокрема американська юридична компанія Hogan Lovells, яка має офіси у Вашингтоні та досвід співпраці з урядами в питаннях доступу до ресурсів.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга пояснив необхідність залучення юридичних експертів тим, що вони мають консультувати українську сторону та взаємодіяти з американськими колегами напряму. Також міністр наголосив, що остаточний варіант угоди має бути не лише взаємовигідним, а й повністю відповідати внутрішньому праву України та курсу на євроінтеграцію.
Деякі журналісти звернули увагу на занадто високу вартість юридичного супроводу. Втім, посадовці та експерти наголошують на виправданні таких витрат. За їхніми словами, американські партнери наполягатимуть на застосуванні права США при укладанні угоди, і тому Україні важливо мати консультанта, який добре орієнтується саме в тій юрисдикції, яку пропонують Сполучені Штати. Це дозволить точніше зрозуміти, чи ті чи інші формулювання зумовлені вимогами американського права, чи є звичайними елементами комерційного торгу.
Крім того, є припущення, що не всі виділені кошти підуть на юридичний супровід Hogan Lovells – частину буде спрямовано на залучення фахівців із питань управління державним боргом та зовнішніх запозичень. Юристи зазначають, що саме такі спеціалісти зазвичай залучаються до процесу відповідно до вимог урядового рішення.
Деякі аналітики вважають, що навіть якщо угода буде найближчим часом підписана, її реалізація навряд чи можлива до завершення бойових дій. Так, на думку політолога Сергія Тарана, в умовах повномасштабної війни інвестори навряд чи підуть на ризиковані проєкти — інфраструктура під обстрілами, території небезпечні, і жодна юридична формула не гарантує безпеки активів. А от після завершення війни Україна зможе ініціювати уточнення або зміни окремих положень, не ризикуючи втратою підтримки з боку США.
«З огляду на те, як швидко змінюється політична ситуація у Вашингтоні, є велика ймовірність, що значна частина рішень буде переглядатися наступною адміністрацією — і це створює певний простір для корекції домовленостей уже після завершення активної фази війни», – вважає експерт.
Своєю чергою, аналітики Центру економічних стратегій вважають, що Сполучені Штати взагалі можуть охолонути до даної угоди – у США з’являється багато інших проблем, і тема угоди про корисні копалини з Україною відходить на другий чи третій план.