14 квітня 2025 року. Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев дав розлоге інтерв’ю порталу Mind.ua. В ньому він розповів, як реалізується Національна стратегія доходів, боротьбу з тіньовим бізнесом та про податкові нововведення.
Данило Гетманцев нагадав, що Національна стратегія доходів, прийнята рік тому, передбачає 207 індикаторів до 2030 року. З 85 заходів, які були заплановані на 2024 рік, своєчасно виконано 64 індикатори, 21 індикатор перенесено на 2025 рік.
Серед ключових заходів він відзначив автоматизацію процедур податкового контролю за трансфертним ціноутворенням; впровадження системи управління податковими ризиками; запуск «Клубу білого бізнесу», який передбачає послаблення для платників податків із високим рівнем дотримання податкового законодавства.
Також у межах організаційних змін було скорочено 78% податкових інспекцій і на 12,5% зменшений штат співробітників Державної податкової служби у зв’язку з переведенням багатьох податкових сервісів в електронний формат.
Гетманцев підкреслив, що на 2025 рік передбачено реалізацію 74 заходів у рамках Нацстратегії.
«Найважливішими є законопроєкт про впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, одержані через цифрові платформи; імплементація положень директиви ATAD щодо протидії ухиленню від сплати податку на прибуток; доопрацювання системи є-аудиту; подальше вдосконалення механізму управління податковими ризиками та повноцінний запуск електронної акцизної марки», – розповів парламентар.
Про зміни спрощеної системи оподаткування
Данило Гетанцев заявив, що реформа спрощеної системи оподаткування планується, однак до скасування воєнного стану жодних кардинальних кроків не передбачено. Втім, голова фінансового комітету дав пораду бізнесу:
якщо вони планують свій розвиток на кілька років уперед і досі використовують єдиний податок як лазівку, якомога швидше перейти на загальну систему оподаткування та сплачувати податок на прибуток.
«На жаль, єдиний податок з механізму для стимулювання розвитку малого бізнесу перетворився на інструмент для уникнення оподаткування для великого та середнього бізнесу. І це неприйнятно. Отже, ліквідація цієї «чорної дірки» унеможливить ухилення від сплати податків великими та середніми компаніями», – зазначив Гетманцев.
За його словами, є хибне судження про те, що дроблення на ФОПів і використання єдиного податку – «законна» схема обходу податкового законодавства, однак насправді це порушення, яке за певних умов може бути кваліфіковане як злочин.
Про боротьбу з тіньовим бізнесом
Відповідаючи на питання щодо зусиль влади у боротьбі з тіньовим бізнесом, Данило Гетманцев зазначив, що у 2024 році державний бюджет одержав $2,5 млрд (понад 100 млрд грн) саме завдяки детінізації зусиллями державної податкової служби. У 2025 році очікується близько 170 млрд грн надходжень.
«Основні можливості у збільшенні надходжень від детінізації ми бачимо в боротьбі з контрабандою та зі зловживаннями в торгівлі. Наприклад, у 2024 році виторг у сфері торгівлі, який зафіксований через РРО, зріс на 1157,5 млрд грн.
Також варто згадати про сферу підакцизних товарів. «Тінь» на ринку тютюнової продукції за 2024 рік скоротилася з 25% до 12,6%, виробництво спирту у 2024 році проти 2021 року зросло втричі», – зазначив Гетманцев.
При цьому він наголосив, що у 2026 році неминуче станеться скорочення міжнародної допомоги, тому Україна має шукати компенсатори для поповнення бюджету.
«Нам потрібно «вичавити» все з детінізації, яка здатна принести держбюджету ще 420–450 млрд грн, і докласти зусиль для прискорення зростання ВВП, для чого економічний блок Кабміну має розробляти, приймати та реалізовувати відповідні програми», – заявив Данило Гетманцев.
Про монетарну політику Нацбанку
За словами голови фінансово-податкового комітету, Україна перебуває на проміжному етапі монетарної політики. З одного боку, НБУ вже не фіксує обмінний курс, але зберігає контроль над валютним ринком через механізм керованої гнучкості. З іншого – він усе ще не таргетує інфляцію, але декларує і здійснює кроки до поступового повернення до цього режиму.
«Звісно, ефективність ключової ставки зараз є меншою, ніж за повноцінного режиму інфляційного таргетування, але вплив є. Це видно по дохідності ОВДП та депозитів, яка дещо зросла. Також ми бачимо, що ситуація на валютному ринку в лютому й березні також стабілізувалась, у тому числі обсяг валютних інтервенцій НБУ для підтримки курсу на міжбанку знижується третій місяць поспіль», – зазначив Гетманцев.
Погоджуючись з тезою, що зворотний бік високої облікової ставки – пригнічення і кредитування, яке і без того залишається неактивним, депутат підкреслив, що Нацбанку в екстраординарних умовах повномасштабної війни слід знайти баланс у підходах до монетарної політики, щоб вона однаково забезпечувала стримування інфляції та фінансову стабільність і при цьому не пригнічувала зростання ВВП та не гальмувала кредитування.
На його думку, Нацбанку разом із Кабміном потрібно сконцентрувати зусилля на розвитку субсидованих пільгових програм кредитування, розширенні фінансування малого та середнього бізнесу на деокупованих територіях, нарощування кредитної підтримки тимчасово переміщених осіб, у тому числі на реконструкцію пошкодженого й зруйнованого житла. А також – робити акцент на залученні міжнародних фінансових установ для ширшої реалізації програм кредитування українського бізнесу.
«Але для цього необхідно нарешті створити та запустити повноцінний механізм страхування військових ризиків, відсутність якого відбиває в іноземних інвесторів бажання заводити свій капітал в Україну», – вважає Данило Гетманцев.
Вікторія Чирва
Image by Andrzej Rembowski from Pixabay