4 квітня 2025 року. В Україні розгорілася справжня боротьба між антикорупційними організаціями та бізнесом. Причина – у законопроекті, спрямованому на посилення гарантій для інвесторів у земельну власність, про що писав eDialog. Президент традиційно не квапиться підписувати документ, але представники антикорупційних організацій вимагають його ветувати, бізнес – якомога швидше підписати.
Свої вимоги і антикорупціонери, і підприємці оформили у петиції на президентському сайті. У першій, яку зареєстрував мер Глухова, відомий активіст Мішель Терещенко, зазначається, що запропоновані положення обмежують терміни, протягом яких держава може повернути собі землі, що були незаконно відчужені. Автор документу наголошує, що законопроект, попри свою назву, спрямований на захист недобросовісних набувачів, які незаконно отримали у приватну власність землі, що належать державі та територіальним громадам, зокрема ліси, водойми, прибережні смуги та пам’ятки археології.
З положеннями петиції згодні і представники антикорупційних організацій – Центру протидії корупції та Transparency International Україна. На їхню думку, встановлення терміну, протягом якого незаконно відчужені землі можуть бути повернуті у державну чи комунальну власність, ускладнить процес повернення таких земель.
Також вони нарікають на зворотну дію закону: поширення дії законопроєкту на минулі періоди, що може унеможливити повернення земель, за якими наразі тривають судові процеси.
На думку противників документу, його ухвалення порушує Конституцію України в частині рівності всіх форм власності та обмежує можливості держави та громад захищати свою власність у судовому порядку. У петиції також зазначено, що представники Верховного Суду України, Міндовкілля, Мін’юсту, Держлісагентства, Держводагентства та громадські активісти висловилися проти ухвалення законопроєкту в його чинній редакції.
Так, на думку екологічної організації WWF-Україна, зазначений законопроект може призвести до фактичного узаконення незаконного відчуження земель лісового та водного фонду. Зокрема, йдеться про приватизацію територій, які раніше мали охоронний статус, без належної процедури й контролю.
Ключова загроза, на думку екологів, полягає в обмеженні строків повернення таких земель державі чи громадам — лише десять років з моменту передачі у приватну власність. Після цього терміну, навіть якщо земля була отримана незаконно, повернути її в публічне користування стане неможливо. Таким чином, державні та комунальні активи можуть безповоротно перейти до приватних осіб, навіть якщо правомірність таких угод викликає сумніви.
Окреме занепокоєння викликає й норма про фінансову компенсацію з бюджету у разі повернення ділянки державі — незалежно від того, чи була вона набута законно. На думку активістів, котрі вимагають ветувати закон, це створює ризик, що кошти платників податків підуть на відшкодування тим, хто отримав землю за сумнівними схемами.
Натомість у підприємців свої аргументи. Серед підписантів петиції від бізнесу – відомі бізнесмени, а також представники 32 бізнес-асоціацій, включно зі Спілкою українських підприємців, Федерацією роботодавців України та Європейською Бізнес Асоціацією. Вони наголошують, що даний законопроект встановлює чіткі часові рамки для позовів, а також передбачає компенсацію витрат добросовісним покупцям у разі, якщо суд повертає землю державі.
Так, зі своїми аргументами на користь якнайшвидшого підписання законопроекту виступив інвестиційний банкір Ігор Мазепа. Що не дивно, адже він сам зіткнувся з юридичною невизначеністю, яку цей документ має на меті усунути. Проти нього відкрито кримінальні справи, що базуються на угодах десятирічної давності щодо земельних активів. На думку Мазепи, закон не змінює антикорупційного чи кримінального законодавства і не створює можливості уникнення відповідальності для осіб, які незаконно отримали землю. Натомість створює передбачуваність і правову визначеність для добросовісних власників, які протягом років вкладали інвестиції в українську землю.
Запровадження чіткої 10-річної межі для можливості оскарження — це, за словами Мазепи, важливий сигнал інвесторам. Так само важливо, що у випадках, коли право власності таки буде скасоване, інвестор зможе розраховувати на компенсацію. У підсумку, виграють не лише підприємці, а й суспільство загалом — через зростання інвестицій, нові робочі місця, більші надходження до бюджету та кращий стан земель, які сьогодні часто деградують через юридичну невизначеність.
Наразі проект закону очікує підпису президента. У пропрезидентській фракції «Слуга Народу» стверджують, що Володимир Зеленський схильний поставити свій підпис під контраверсійним документом.
Вікторія Чирва
Image by PublicDomainPictures from Pixabay