27 березня 2025 року. У Верховній Раді планують розглянути законопроєкт, спрямований нібито на підвищення безпеки діяльності оборонних підприємств шляхом через часткове обмеження реєстрів об’єктів нерухомості. Натомість антикорупційні організації та журналісти-розслідувачі вбачають у цьому спробу депутатів закрити доступ до їхніх активів, щоб унеможливити оприлюднення статків посадовців.
Проект закону № 11533 був зареєстрований ще у серпні 2024 року. Документом вносяться зміни до Цивільного кодексу України та інших законів щодо особливостей надання відомостей публічних електронних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, та деяких інших публічних електронних реєстрів.
Комітет Верховної Ради України з питань правової політики рекомендував включити законопроект до порядку денного сесії та за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу.
«Проєкт розроблено на базі рішень робочої групи, яка виступила за закриття особливо чутливої інформації щодо оборонних підприємств країни. Ми говоримо про (обмеження доступу до відомостей – ред.) Держземельного кадастру (ДЗК), Реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру юросіб та фізичних осіб-підприємців, реєстру винаходів та патентів та інших», – розповів автор проекту закону Ігор Фріс.
За його словами, сьогодні ворог може отримати будь-яку інформацію про оборонні підприємства шляхом співставлення даних з держреєстру юридичних осіб та Єдиного реєстру судових рішень.
“Сьогодні інформація про громадян країни, їхнє майно та оборонні підприємства перебуває у відкритому доступі. Мова йде як про об’єкти нерухомого майна, які дуже легко прослідковуються щодо їх належності до оборонних підприємств, так і про кадастрові номери земельних ділянок, на яких розташовані виробничі підприємства. Ворог може навіть знайти будь-яку особу. І такі випадки були, коли наших військових відшуковували ворожі агенти через інформацію з держреєстрів. Цього не може бути під час війни”, – додав Фріс.
Також він зазначив, що різні додаткові сервіси, які мають угоди з держателями реєстрів, сьогодні роблять інформацію з них максимально публічною.
“Хоча в реєстрі судових рішень назви зазначаються таким чином як “ОСОБА1” та “ОСОБА2″, кадастрові номери та суть справи все одно легко відслідковуються. Ворогу не потрібно докладати жодних зусиль, щоб ідентифікувати підприємства, й завдати їм шкоди. Саме на те, щоб цього не допустити направлений законопроєкт”, – додав депутат.
Втім, далеко не всі поділяють думку автора проекту закону. Наприклад, Національна асоціація адвокатів України наголошує на системних недоліках зазначеного законопроекту. Так, в Асоціації стверджують, що документ містить положення, які фактично дозволяють обмежити доступ до інформації в публічних реєстрах за заявою суб’єкта, без перевірки державним органом наявності підстав для такого обмеження.
Такий підхід створює ризики зловживань, зокрема з метою уникнення відповідальності, приховування інформації про кінцевих бенефіціарів, структуру власності або судові рішення.
Крім того, юристи акцентують на відсутності прозорого переліку оборонних підприємств, на яких поширюється право обмежити доступ до інформації, і чітких критеріїв, за якими відбувається це обмеження.
«Це може призвести до довільного тлумачення і масового обмеження доступу до інформації, що суперечить принципам публічності та відкритості, закріпленим у законодавстві України та міжнародних актах», – вважають у НААУ.
Своєю чергою, парламентський комітет з питань інтеграції України до ЄС висловив свої зауваження. На їхню думку, законопроект не повною мірою відповідає вимогам європейського законодавства, зокрема Директиві (ЄС) 2017/1132, яка регламентує прозорість інформації про компанії. У комітеті наголошують, що в Європі обмеження доступу до корпоративної інформації можливе лише у виняткових випадках, і має чіткі запобіжники — як от рішення суду або контрольований державний орган. Натомість у зазначеному законопроекті такого контролю не передбачено.
Свою думку висловили і співробітники розслідувальних агенцій. Так, журналісти проекту Bihus.info стверджують, що цей законопроект – «зручний інструмент для депутатів, топчиновників та їхніх родин”, які хочуть сховати свої бізнес-інтереси та зв’язки».
На думку журналістів, ухвалення даного законопроекту стане ударом по журналістських розслідуваннях, адже саме доступ до Єдиного державного реєстру дозволяє виявляти схеми, конфлікти інтересів, корупцію. А це значить, що громадяни та журналісти більше не зможуть дізнаватися про власність посадовців – будинки, квартири, земельні ділянки.
Антикорупційні організації також вважають, що під виглядом «питання безпеки» намагаються протягнути документ, який значно ускладнить для журналістів виявлення махінацій з нерухомістю, зокрема корупційних.
«У випадку ухвалення законопроєкту у відповідній графі реєстру можна буде побачити лише інформацію про країну або адміністративний центр, де розташована нерухомість. Тобто, якщо йдеться про квартиру у місті, то побачити це можна буде лише у випадку, коли квартира знаходиться у Києві або Севастополі, адже лише ці міста є окремим адміністративними одиницями. Проте, у якому районі знаходиться ця квартира – буде незрозуміло», – зазначають у Центрі протидії корупції.
На їхню думку, законопроєкт також вплине і на звичайних громадян. Адже якщо людина захоче купити нерухомість, з’ясувати перед купівлею чи справді вона належить людині, яка представилася вам власником – буде складно.
Своєю чергою, юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук звернув увагу на ще один аспект щодо зазначеного законопроекту.
З одного боку, він обмежує доступ громадськості до даних з реєстрів щодо місця всього нерухомого майна, кадастрових номерів і даних про власників усіх земельних ділянок, з іншого – розширює права правоохоронців.
«Керівникам правоохоронних органів зможуть за запитом надати дані про людей, які отримували інформацію з цих реєстрів. В цьому разі посадовець може навіть за відсутності кримінального провадження отримати інформацію, наприклад, про журналіста, який цікавився його статками», — пояснив юрист.
Голосування за скандальний законопроект мало відбутися сьогодні. Однак через скандал у парламенті через угоду про корисні копалини зі США засідання було закрите достроково. Повернутися до розгляду документу депутати зможуть на наступному пленарному тижні.
Вікторія Чирва
Image by Tayeb MEZAHDIA from Pixabay