17 березня 2025 року. Після остаточного впровадження в Європейському Союзі механізму вуглецевого мита (CBAM) потенційний обсяг втрат інвестицій в економіку України у 2026-2030 роках оцінюється у $2,7 млрд. А можливі втрати українського експорту за п’ятирічний період можуть досягти $4,7 млрд. Такі актуалізовані дані, засновані на показниках 2024 року, оприлюднив аналітичний центр GMK Center.
Нагадаємо, CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) – це механізм вуглецевого коригування імпорту, запроваджений ЄС для зменшення викидів парникових газів та запобігання “вуглецевому витоку”. Він передбачає, що імпортери в ЄС мають сплачувати додаткове мито, якщо продукція вироблена в країнах із вищими викидами CO₂, ніж в ЄС. CBAM почав діяти у тестовому режимі з 1 жовтня 2023 року, а з 2026 року компанії будуть зобов’язані сплачувати цей податок. Україна, як країна-експортер сталі, цементу, добрив та інших вуглецевомістких товарів, має адаптуватися до цих вимог, запровадивши власну систему вуглецевого регулювання, що є однією з умов євроінтеграції.
Європейський Союз залишається основним торговельним партнером України: згідно з даними з дослідження GMK Center, за підсумками 2024 року обсяг експорту з України до ЄС сягнув $24,8 млрд. При цьому 14,5% цієї продукції підпадає під дію механізму транскордонного вуглецевого регулювання, і в організації вважають, що запровадження CBAM спричинить додаткові труднощі для українських підприємств, які експортують свою продукцію до країн ЄС.
У Центрі зазначають, що з роками негативний вплив CBAM на економіку України буде лише посилюватися. Так, у 2026 році втрати ВВП можуть досягти $1,4 млрд, а до 2030 року – збільшитися до $7,25 млрд.
У свою чергу, у Федерації роботодавців України зазначають, що через впровадження екологічного збору CBAM Україна ризикує втратити понад 100 тисяч робочих місць.
«Запровадження механізму CBAM у 2026 році стане серйозним викликом для української економіки, яка значною мірою залежить від експорту. Очікується, що до 2030 року CBAM спричинить зниження ВВП України на 6,4%, скорочення експорту на 6,3%, у тому числі до країн ЄС – на 9,8%, а також втрату понад 116 тисяч робочих місць», – зазначають у Федерації.
За словами директорки департаменту екології, енергетики та зеленої економіки Федерації роботодавців України Ольги Кулик, організація планує звернутися до уряду з пропозиціями щодо шляхів вирішення цих проблем із закликом зайняти рішучу позицію у переговорах щодо оновлення торговельної угоди з ЄС, що дозволило б розробити ефективний механізм підтримки взаємовигідної зовнішньої торгівлі.
Інші дослідження показують, наскільки український бізнес готовий працювати в умовах вуглецевого податку. Згідно з дослідженням, проведеним компанією CMD-Ukraine, лише третина українських підприємств готова до впровадження CBAM. Опитування бізнесу виявило такі тенденції: близько 70% учасників опитування заявили, що мають загальне уявлення або хоча б чули про Європейський зелений курс (Green Deal) та CBAM; приблизно 54% компаній визнають, що впровадження CBAM негативно вплине на їхню можливість постачати товари до ЄС. Водночас значна частина підприємств не до кінця розуміє конкретні наслідки для своєї діяльності.
При цьому лише 31% опитаних компаній розробили стратегії зі зниження викидів CO2, а ще 19% сформували плани щодо досягнення цілей сталого розвитку.
За словами експерта CMD-Ukraine Євгена Іванова, результати дослідження вказують на основні виклики, з якими стикаються українські підприємства при адаптації до вимог CBAM. Серед них – відсутність відкритого доступу до необхідних даних (30%), складність заповнення звітної документації (26%), нестача необхідних знань та компетенцій (18%), висока вартість послуг консультантів (15%), відмова європейських партнерів через надмірний рівень викидів (12%).
З дослідження виникає, що більшість українських компаній потребує додаткової підтримки та роз’яснень для ефективної адаптації до нових екологічних вимог, які запроваджує ЄС. З огляду на всі ці фактори український бізнес наполягає на необхідності відтермінування введення CBAM на рівні державних переговорів із ЄС. З правової точки зору, Євросоюз має можливості для надання такої відстрочки. Відповідно до статті 30 Регламенту CBAM, у разі надзвичайних ситуацій, що несуть значні економічні загрози, Єврокомісія може запровадити тимчасові коригувальні заходи. Українські експерти та представники бізнесу переконані, що наслідки війни цілком підпадають під критерії форс-мажорних обставин.