12 березня 2025 року. Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект, що забезпечує захист бізнесу в межах кримінального провадження та посилює гарантії для підприємств під час проведення кримінальних розслідувань. Бізнес в цілому вітає ухвалення документу, натомість має свої застереження.
Так, законопроект містить положення щодо обмеження арешту фінансових активів та рахунків двома місяцями, з можливістю продовження лише у виняткових випадках. Крім того, він розширює можливості оскарження арешту, що дає змогу бізнесу ефективно захищати свої права, а також передбачає чіткий 30-денний термін повернення майна після скасування арешту, що запобігатиме бюрократичним затримкам. Документ також передбачає обов’язкову відеофіксацію обшуків, щоб унеможливити підкидання доказів, а також надає доступ до матеріалів розслідувань через механізм тимчасового доступу до документів, що посилює можливості захисту бізнесу в суді.
Серед інших новацій документу – чітке визначення статусу тимчасово вилученого майна та процедури його повернення, щоб підприємці не втрачали власність на невизначений термін, розширення переліку рішень, що можуть бути оскаржені, а також обов’язкова участь спеціалістів при обшуках електронних носіїв, що запобігає свавільному вилученню та маніпуляціям з електронною інформацією підприємств.
У бізнесовій та юридичній спільнотах визнають, що документ є важливим та своєчасним, адже має на меті вирішити ключові проблеми бізнесу через дії правоохоронців. Серед них:
- Штучні кримінальні провадження проти підприємців, обшуки, арешти майна, допити та слідчі дії, що тривають роками.
- Відсутність єдиного підходу до розслідування економічних злочинів, що призводить до дублювання повноважень різних органів.
- “Вічні” арешти майна та рахунків, які паралізують бізнес.
- Відсутність ефективного механізму оскарження слідчих дій, що ускладнює захист інтересів підприємців.
- Зловживання правоохоронних органів підслідністю, коли замість розслідування корупції серед чиновників вони займаються справами бізнесу, зокрема відкриваючи справи 20–30-річної давності.
Бізнес в цілому позитивно сприйняв зазначений документ. Так, в Українській Раді бізнесу заявили, що загалом підтримують норми, що містяться у проекті закону, втім, мають низку зауважень і пропозицій. Зокрема, підприємці звертають увагу на відсутність чітких процесуальних прав для осіб, чиї права або законні інтереси обмежуються під час розслідування і пропонують надати таким особам більше прав, зокрема можливість ознайомлення з матеріалами справи та залучення експерта.
Ще одне зауваження – відсутність чітких норм щодо тимчасово вилученого майна, що призводить до безпідставного вилучення та унеможливлює його оскарження. В УРБ пропонують закріпити статус такого майна як тимчасово вилученого, що потребує судового арешту або повернення власнику.
Також бізнес непокоїть відсутність належного обґрунтування визначення розміру застави, що часто призводить до ситуації, коли суми застави значно перевищують встановлені межі без належного обґрунтування. Члени УРБ пропонують запровадити чіткі критерії розрахунку застави та обґрунтування її розміру.
Чергове зауваження стосується відсутності у підозрюваних права ознайомлюватися з призначеними експертизами та ставити до них запитання – натомість пропонується зобов’язати слідство проводити експертизи для визначення збитків та гарантувати доступ підозрюваних до цих матеріалів.
В УРБ розраховують, що до прийняття документу в цілому депутати врахують ці зауваження. Якщо ці зміни будуть враховані, законопроект справді зможе знизити корупційний тиск на бізнес, покращити інвестиційний клімат і зміцнити економіку України.
Вікторія Чирва
Image by Gino Crescoli from Pixabay