10 березня 2025 року. У Києві пройшла конференція конференції «Польсько-українська військова співпраця – традиції та перспективи», організована Центром Мєрошевського за підтримки Посольства Польщі в Києві. Лейтмотивом зустрічі стали події в США, які повністю змінили архітектуру безпеки у європейському регіоні.
Участь у конференції взяли високопосадовці з України та Польщі, історики та експерти. Одна з головних тем – радикальна зміна риторики США, які з надійного союзника перетворилися на непередбачуваного геополітичного гравця. Учасники заходу погодилися, що світ опинився у новій, надзвичайно динамічній ситуації, темпи якої важко передбачити. А заяви та дії Дональда Трампа вносять додатковий хаос і ставлять під сумнів засади безпеки, які вважалися стабільними.
За словами заступника міністра оборони України Івана Гаврилюка, риторика Вашингтону потягла за собою цілком конкретні дії, неприємні для України: призупинення постачання озброєння та розвідспівробітництва. При цьому міністр впевнений, що призупинення допомоги з боку США є тимчасовим. Крім того, він вважає, що позиція Вашингтону здатна змобілізувати європейські країни.
«Політика Дональда Трампа є викликом, але її можна інтерпретувати двояко. З одного боку, є багато невизначеності, адже риторика дуже напружена. Але з іншого – це сигнал для Європи мобілізуватися та взяти на себе більше відповідальності за власну безпеку, що є позитивним результатом», – вважає посадовець.
Своєю чергою заступник міністра національної оборони Польщі Павел Залевський наголосив на тому, що завдання України і союзників – ламати стереотип про непереможність Росії.
«Якщо подивитися на початок конфлікту, то дисбаланс сил між Росією та Україною здавався величезним. Але нинішня ситуація показує, що Україна не лише вистояла, але й демонструє величезну стійкість. І переконання, що Росію можна і треба перемагати, вже починає з’являтися серед наших партнерів. З іншого боку, ми чуємо від адміністрації президента Трампа, що політика, частково, базується на припущенні, що Росія є надто сильною, а Україна не може перемогти, що думка про можливість протистояти ядерній наддержаві, яка має такі імперські амбіції, є хибною. Ми хочемо переконати наших партнерів, що Україна доводить протилежне. Ці три роки війни чітко демонструють, що Україна має необхідні можливості – а що вже казати про решту Заходу», – зазначив заступник міністра.
На його думку, між Росією та Заходом розпочалася гонка озброєнь. При цьому він переконаний, що якщо Росія зважиться на такий необдуманий крок, як напад на Європу, вона програє цю війну.
Також заступник міністра національної оборони Польщі заявив, що передав українському колезі всю інформацію про 46 пакет польської військової допомоги, яка переважно складається з боєприпасів, і наразі готується наступний, 47-й пакет.
Також під час конференції експерти обговорили подальші перспективи Північно-Атлантичного альянсу. На думку Павла Залевського, США хочуть посилення НАТО, а не виходу з нього. Натомість Голова правління Центру оборонних стратегій Андрій Загороднюк пожартував, що тепер Україна і НАТО мають набагато більше спільного, ніж раніше: ніхто з нас не знає, що з нами буде через рік і чи ми будемо існувати у тому стані, що зараз.
На його думку, наразі роль США незрозуміла, і він вбачає два сценарії. «Перший передбачає обмежену роль Америки у безпековій архітектурі, можливо, вони зможуть надавати на комерційній основі якісь свої спроможності – розвіддані, допуски тощо. І тоді ми можемо розраховувати на їхні спроможності. Другий сценарій, який обговорюється в європейському аналітичному дискурсі – США повністю переглядають свою політику і стають союзниками Росії. І в цьому випадку незрозуміло, як побудувати цю структуру самостійно. Цей сценарій дуже негативний, і Україна повинна докласти максимум зусиль, щоб його не допустити», – вважає експерт.
Натомість експертка з питань Росії в програмі «Східна Європа» Польського інституту міжнародних справ Агнєшка Легуцька змушена була визнати, що не всі країни однаковою мірою зацікавлені у підтримці України, зміцненні європейської обороноздатності чи взятті на себе відповідальності за безпеку Європи.
За словами пані Легуцької, Польща залишається державою, яка може задавати тон цій дискусії та просувати рішення, які вона підтримує вже багато років. Деякі з них вже починають реалізовуватися – наприклад, питання про виключення оборонних бюджетів із загальноєвропейських обмежень щодо боргових зобов’язань. При цьому вона наголосила, що, попри беззастережну підтримку України, Польща буде прагнути уникнути ситуацій, коли допомога Україні відбуватиметься без участі американців.
Ще одне важливе питання, яке порушила експертка – необхідність донесення до західної аудиторії, що різні країни вкладають у поняття «мирні переговори».
«Існує абсолютно різна стратегічна культура розуміння миру та переговорів у Росії і на Заході, особливо в Європі. Росія сприймає мирні переговори не як інструмент для досягнення миру та завершення війни, а, навпаки, як механізм досягнення перемоги. Росія живе у зовсім іншій ментальній реальності, ніж багато західних країн та експертних середовищ, які вірять, що переговори мають призвести до тривалого та справедливого миру. Тому настільки складно – не лише українцям, а й полякам – пояснювати, що якщо Росія говорить про переговори, це зовсім не означає, що вона має добрі наміри. Це також помітно у Сполучених Штатах, де наші партнери не завжди адекватно розуміють цю ситуацію», – зазначила пані Легуцька.
Виступаючи на конференції, експерт Центру східних досліджень Роберт Пшель не скупився на критичні зауваження в бік української влади.
На його думку, для досягнення успіху у відносинах з іншими країнами українським можновладцям треба бути менш категоричними і уникати конструкцій на кшталт «або все, або нічого», зокрема, у контексті вступу до НАТО. Він нагадав, що Польща теж була у подібній ситуації і відчувала фрустрацію, але емоції в цьому випадку – не найкращий порадник.
Крім того, він розкритикував постійну зміну риторики з боку українських посадовців.
«Ще зовсім недавно ми чули, що мають значення лише американські гарантії, бо європейські мало чого варті. А тепер раптом з’ясовується, що виникають серйозні проблеми з будь-якими американськими гарантіями, і європейські стають найважливішими. Це показує, як змінюється перспектива. Я не хочу критикувати, а радше наголошую на важливості послідовності. З одного боку, потрібно дотримуватися обраної стратегії та бути лояльними до союзників, а з іншого – демонструвати певну гнучкість, зважаючи на динамічні зміни в політичній ситуації», – підсумував експерт.
Попри різні думки, що лунали під час конференції, її учасники не ставили під сумнів єдине: справедливий мир – це такий мир, за якого Росія повністю виходить з України та виплачує репарації. І тут компромісів бути не може.
Вікторія Чирва