28 лютого 2025 року. Уряд та парламент всерйоз взялися за фармацевтичний ринок: було ухвалено кілька рішень, якими вводяться певні обмеження. Як відреагував на це ринок та чи можна вважати це перемогою для українських споживачів?
Згідно з даними Міністерства охорони здоров’я, з 2022 року українські медикаменти подорожчали на 25-131%. Якщо виокремити препарати, які найбільше купують українці, то ціни на них зросли від 70 до 110 %. Також очільник МОЗ Віктор Ляшко заявив про високі маркетингові платежі, які отримують аптеки за продаж конкретних ліків. «Це призводить до того, що українці часто купують дорожчий препарат, коли на ринку є дешевший аналог з тією самою діючою речовиною, однак аптека не зацікавлена в його продажу», – зазначив міністр.
На сьогоднішній день на українському фармацевтичному ринку домінують п’ять великих аптечних мереж, які контролюють 65% продажів у грошовому еквіваленті та володіють 40% торгових точок. Їхнє активне зростання розпочалося після 2022 року через злиття та поглинання дрібніших аптек. Експерти зазначають, що ці гравці отримали значний вплив на ринок, що дозволяє їм диктувати умови співпраці з виробниками.
В ситуацію втрутився президент Володимир Зеленський, який зауважив, що «ціни на ліки в аптеках неадекватні». Він анонсував, що цим питанням займеться РНБО. І вже 12 лютого Рада нацбезпеки та оборони ухвалила рішення, за яким ціни на 100 найважливіших медичних препаратів знижуються на 30% з 1 березня 2025 року. Тим же рішенням обмежили максимальні торговельні націнки для аптек: не більше 35% для безрецептурних ліків і запровадили регресивну шкалу для рецептурних препаратів.
Серед інших нововведень: створено національний каталог цін на ліки, який стане інструментом державного контролю, а дистриб’юторам заборонено підвищувати оптову ціну більш ніж на 8%, а аптекам – понад 35%. Також з 1 березня аптекам забороняється отримувати маркетингові платежі від виробників за продаж медикаментів – як рецептурних, так і безрецептурних. За оцінками експертів, такі платежі могли становити до 25% від вартості упаковки.
Буквально сьогодні з’явилося повідомлення, що Міністерство охорони здоров’я досягло домовленості з фармацевтичними виробниками щодо зниження цін на понад 100 лікарських препаратів із березня. Йдеться не про початковий список зі ста найпопулярніших препаратів, вартість яких зменшиться на 30%, а окремі препарати. На них передбачене зниження ціни від 10% до 50% у березні та квітні. До переліку увійшли знеболювальні засоби, сорбенти, антациди, імуноглобуліни, антибіотики, анестетики, ліки проти епілепсії, жарознижувальні, протикашлеві засоби, препарати для нормалізації тиску, а також вітаміни та мікроелементи.
Також в межах державної стратегії з регулювання фармацевтичного ринку було ухвалено законопроект №11493, який закріплює на законодавчому рівні певні механізми регулювання фармацевтичного ринку. Основні положення законопроєкту передбачають:
- Обмеження обсягів продажу ліків виробниками та імпортерами (не більше 20% чистого доходу за попередній рік);
- Впровадження референтного ціноутворення (ціни в Україні не можуть перевищувати середні показники у країнах Східної Європи);
- Запровадження національного каталогу цін, який стане обов’язковим для всіх учасників ринку.
Однак представники фармацевтичного бізнесу висловлюють занепокоєння, вважаючи, що державне регулювання може викликати кризу в галузі та призвести до дефіциту важливих медикаментів. На їхню думку, штучне зниження вартості ліків не враховує інфляційні процеси та витрати на імпортну сировину.
Загалом основні претензії бізнесу стосуються трьох пунктів: про заборону дистриб’юторам заборонено встановлювати націнку більше ніж 8% від оптової ціни, а аптекам – понад 35%; про дозвіл виробникам та імпортерам реалізовувати ліків на суму, що не перевищує 20% їхнього доходу за попередній рік, що може вплинути на їхню доступність. Також представники ринку не задоволені створенням національного каталогу цін, який обмежуватиме максимальну вартість препаратів на основі референтних показників у країнах Східної Європи, адже він може не враховувати системи оподаткування, субсидування ліків, логістичні та законодавчі особливості цих країн.
Існує небезпека, що фармацевтичні компанії можуть просто відмовитися постачати в Україну ті препарати, які стануть для них нерентабельними. Якщо в інших країнах ціни вищі, виробникам буде вигідніше продавати там, а не обмежувати свої прибутки на українському ринку. Відповідно, якщо частина ліків перестане офіційно постачатися в Україну через невигідні ціни, це може спричинити контрабанду та нелегальні продажі, що загрожує якістю препаратів і безпекою пацієнтів.
Експерти та пацієнтські організації пропонують власні вирішення питання високих цін на ліки. Вони вважають, що кращим рішенням було б розширення державних програм забезпечення медикаментами. Нині українці оплачують 88% ліків із власної кишені, тоді як лише 12% витрат покривається державою. Окрім цього, пацієнтські організації пропонують запровадити паралельний імпорт, що дозволило б закуповувати препарати за кордоном за нижчими цінами. Наприклад, в Іспанії деякі ліки коштують у 3-4 рази дешевше, ніж в Україні.
Наразі закон очікує рішення президента Зеленського. Виробники та дистриб’ютори медичних препаратів закликають його ветувати документ.