17 лютого 2025 року. Володимир Зеленський відмовився підписувати угоду про рідкоземельні метали, яку запропонували США. У Білому Домі незадоволені цим рішенням, між тим, більшість українських експертів підтримує рішення президента.
Зміст цієї умови відомий з джерел зарубіжних ЗМІ. Нібито у документі йдеться про те, що США отримують 50% прав на українські рідкісноземельні метали. Натомість Америка не виключає розміщення своїх військ на території України для охорони цінних копалень – після укладення мирної угоди між Києвом і Москвою.
На думку американських чиновників, таким чином Україна могла б компенсувати мільярдні витрати США на військову допомогу – замість прямої оплати.
Відповідну пропозицію Володимир Зеленський отримав він міністра фінансів США Скотта Бессента 13 лютого, напередодні безпекової конференції у Мюнхені. Президент України пообіцяв надати свою відповідь вже на самому заході, і ця відповідь звучала як «ні».
Головною причиною рішення Зеленського стало те, що документ, на його думку, надто зосереджений на вигодах для США, без належних гарантій для самої України. Це підтвердили українські посадовці, обізнані з деталями переговорів: за їхніми словами, про жодні конкретні зобов’язання щодо гарантій безпеки з боку США для України.
«Я не дав міністрам дозвіл підписувати цю угоду, оскільки вона не забезпечує захист наших інтересів та не відповідає нашим національним пріоритетам», — заявив Зеленський у коментарі журналістам під час конференції в Мюнхені.
За його словами, будь-яке використання українських ресурсів має супроводжуватися надійними гарантіями безпеки, які зможуть захистити країну від майбутньої російської агресії.
«Я не дав підписати угоду, бо вона ще не готова. Вона має передбачати саме інвестиції, а прибуток від них потрібно правильно розподіляти. Крім того, необхідні гарантії безпеки, яких наразі немає», — зазначив глава держави.
У Вашингтоні ж дотримуються іншої думки. Американська сторона переконана, що тісні економічні зв’язки між Україною та США є найкращою гарантією безпеки від потенційних загроз.
Українські експерти переважно схвально оцінили рішення президента Зеленського. Так, економіст Олексій Кущ назвав це «правильним рішенням».
«Це абсолютно правильний крок. Його підписання могло б зіпсувати імідж України на міжнародній арені та створити небезпечний прецедент. І якщо вести перемовини, то зовсім за іншими принципами, з чітко визначеними взаємовигідними умовами. Інакше це виглядає як відродження неоколоніальної політики, яка підриває економічну незалежність країни», – вважає аналітик.
Своєю чергою, політолог Тарас Загородній звернув увагу, що ніхто достеменно не знає вартості українських корисних копалин – її можна підтвердити тільки після початку видобутку. А до тих пір це «віртуальні активи».
Натомість колишній прем’єр-міністр України, голова Київського безпекового форуму Арсеній Яценюк підтримав рішення президента взяти паузу, однак висловив переконаний, що ця угода рано чи пізно буде все одно підписана, але вона має стати «частиною загальної архітектури американо-українських відносин. На його думку, зазвичай, коли бізнес-підходи застосовуються у політиці, це погано закінчується.
«Спочатку повинна бути політика, яка базується на цінностях, а якщо є міцні цінності, тоді вже можуть бути і непогані ціни. А якщо ми почнемо з цін, з грошей, то не буде ні грошей, ні цінностей», – вважає Яценюк.
Наразі відомо, що Україна доопрацювала проект угоди про партнерство щодо рідкісноземельних металів і передала його Сполученим Штатам. Однак офіційної реакції США на цей доопрацьований проект поки не оприлюднено.
Між тим, прем’єр-міністр Денис Шмигаль у колонці для видання Politico зазначив, що українські корисні копалини можуть стати предметом домовленостей і з європейськими партнерами. Так, за його словами, Україна готова створювати спільні підприємства з компаніями з Євросоюзу для видобутку критично важливих ресурсів. «Це забезпечить стратегічну перевагу для ЄС та зменшить його залежність від Росії та Китаю», – вважає Шмигаль.
Вікторія Чирва
Photo by MiningWatch Portugal on Unsplash