12 лютого 2025 року. Верховна Рада ухвалила закон, який дає «Енергоатому» дозвіл на закупівлю обладнання в Болгарії та початок будівництва двох енергоблоків на Хмельницькій атомній електростанції. Ціна питання – 600 млн євро. Після цього думки розділилися: влада вважає рішення важливим та своєчасним, опозиція – черговим схематозом, що має на меті розкрадання бюджетних коштів.
Хмельницька АЕС розташована в місті Нетішин, і наразі на її території стоять два недобудовані енергоблоки. Третій має готовність 75–80%, четвертий – 25–30%. Будівництво заморозили понад 20 років тому, але у квітні 2024 року уряд оголосив про його відновлення через втрати енергетичних потужностей внаслідок російських обстрілів.
Але для завершення будівництва Україна потребує реакторів типу ВВЕР-1000. Це розробка радянського «Росатома», яка нині використовується в Росії, Китаї, Чехії та Болгарії. Болгарія придбала ці реактори у Росії в 2015 році для будівництва АЕС “Белене”, але згодом відмовилася від цього проекту. Обладнання залишалося невикористаним протягом 15 років, і Софія запропонувала Києву придбати його.
Примітно, що депутати не вперше намагаються розблокувати добудову Хмельницької АЕС. Однак попередній законопроект про добудову енергоблоків зняли з розгляду наприкінці 2024 року через брак голосів. Попри це, «Енергоатом» уже витратив 430 млн грн на підготовку до будівництва третього і четвертого енергоблоків, що, на думку опозиційних депутатів, суперечить чинному законодавству. У зв’язку з цим у січні 2025 року НАБУ розпочало кримінальне провадження.
Цього разу пропрезидентська більшість разом із союзниками змогла провести через парламент подібний документ, але не окремим проектом, а через включення положення щодо ХАЕС до іншого законопроекту, який початково стосувався спрощення ведення господарської діяльності. Що також викликало критику опозиції.
Документ очікує підпису президента, однак вже відомо, що Володимир Зеленський підтримує цей проект. За його словами, парламент зробив значний крок до посилення енергетичної безпеки країни.
«Україна зможе добудувати ще два енергоблоки на Хмельницькій атомній станції, і це більш ніж 2 гігавати електрики для України. І щоб було зрозуміло, зараз, цими складними зимовими місяцями, ми можемо імпортувати в Україну від наших сусідів приблизно такий обсяг електрики», – сказав президент.
Крім того, на думку Зеленського, добудова ХАЕС допоможе стримувати зростання цін на електрику, а також стане позитивним чинником у перемовинах з Дональдом Трампом щодо спільних економічних проектів, оскільки країна матиме додаткове джерело електрики.
За його оцінками, добудова третього блоку триватиме 2,5–3 роки, а четвертого – до 4 років. Якщо обидва реактори будуть введені в експлуатацію, Хмельницька АЕС стане найбільшою в Європі з потужністю понад 6000 МВт.
Однак проект добудови ХАЕС викликає суперечки серед парламентарів та енергетичних експертів. Частина з них вважає витрачання десятків мільярдів гривень необґрунтованим і вказує на потенційні корупційні ризики. Також опоненти наголошують, що реактори, які планується встановити, були вироблені ще за часів СРСР і передані Болгарії російською державною компанією. Іншими словами – це російське обладнання.
Втім, прихильники добудови наголошують, що інфраструктура ХАЕС вже адаптована під реактори ВВЕР-1000, тому використання іншого типу обладнання потребувало б значно більше ресурсів і часу.
«Ці блоки такі ж російські, як і українські. Значна частина обладнання була виготовлена саме на наших підприємствах», – заявив під час розгляду законопроєкту депутат Олег Семінський.
Крім того, експерти сумніваються у реалістичності прогнозів щодо швидкого завершення будівництва: попри заяви керівника «Енергоатому» Петра Котіна, що третій енергоблок ХАЕС готовий на 80% і його можуть добудувати за три роки, є думки, що на це може піти 10-12 років. В результаті початкова вартість проекту може зрости у кілька разів.
Чи доцільне добудування ХАЕС?
Голова енергетичного комітету Верховної Ради Андрій Герус назвав як плюси, так і мінуси добудови станції. Серед переваг він назвав те, що атомна енергетика є передбачуваною порівняно з сонячною та вітровою генерацією і що російські війська не обстрілюють українські АЕС.
Серед недоліків – нові блоки будуватимуть на заході країни, де вже є профіцит електроенергії, а не в регіонах із дефіцитом (центр, схід). Крім того, Геруса непокоїть той факт, що замість розвитку розподіленої генерації значні ресурси спрямують на добудову ХАЕС, що може вплинути на енергетичну безпеку.
Окремі питання викликають джерела фінансування проекту. Як заявив міністр енергетики Герман Галущенко, будівництво планують фінансувати донорськими коштами, проте не уточнив, які саме банки чи організації готові надати фінансування.
Ухвалення законопроекту викликало різні думки. Так, на думку політолога, військовослужбовця Кирила Сазонова, парламент ухвалив історичне рішення, а заяви опозиції – маніпуляційні.
«Опозиція намагалася грати на темі, що реактори нібито російські. Але давайте говорити відверто: всі українські атомні блоки працюють на реакторах ВВЕР-1000. Це стандартна технологія для України та більшості країн Східної Європи. Якщо слідувати цій логіці, то давайте відмовимося від усіх наших АЕС, зупинимо енергоблоки, відключимо країну від атомної генерації та будемо платити за світло у 10 разів більше. Це абсурд. Добудова ХАЕС — це не про “російські” реактори. Це про реальну енергетичну незалежність, збільшення власного виробництва електроенергії та економічну безпеку України», – вважає експерт.
Втім, народний депутат Ростислав Павленко переконаний, що йдеться про «атомну аферу», яка дорого коштуватиме країні. Він звернув увагу, що реактори все-таки російські, до того ж некомплектні, бо Болгарія прийняла рішення про зупинку будівництва АЕС «Белене» до того, як вони були завершені. І для доукомплектування доведеться звертатися або до «Росатому», або до його «дочок» чи спільних підприємств у Європі.
Крім того, політик задається питанням, звідки братимуть кошти на фінансування цього проекту (в уряді уникають прямої відповіді на це питання). На думку Павленка, гроші будуть брати або шляхом комерційних запозичень, причому під високі відсотки, або з податків українців.
«Фактично, ідеться про велику корупційну оборудку, можливість для влади спрямувати величезні кошти на «відмив» – без розуміння технічних параметрів і завдань, а відтак і контролю», – вважає Павленко.
Вікторія Чирва
Image by Markus Distelrath from Pixabay