10 січня 2025 року. Віцепрем’єр-міністр, очільник Міністерства єдності Олексій Чернишов, перебуваючи у Варшаві, розкрив подробиці державної стратегії повернення українців з-за кордону. Особливу увагу приділив українським чоловікам: за його словами, їх з нетерпінням чекають вдома, адже катастрофічно бракує робочих рук, особливо у критичних галузях. Натомість їм гарантується бронювання від призову.
Нагадаємо, повернення українців, що через війну змушені були тікати за кордон, є одним з ключовим завдань Міністерства національної єдності, створеного у грудні 2024 року шляхом реорганізації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Наприкінці минулого року було анонсовано запуск пілотного проєкту з повернення громадян України додому. Як зазначалося, програма має охоплювати різні напрями, зокрема інтеграцію фахівців в оборонну промисловість.
За словами віце-прем’єра Чернишова, держава прагне мотивувати українців, які перебувають за кордоном, повернутися для роботи в стратегічно важливих секторах економіки, зокрема в оборонно-промисловому комплексі, де людей бракує, «як повітря». Він підкреслив, що уряд готовий забезпечити бронювання таких спеціалістів від мобілізації, якщо вони повернуться та долучаться до розвитку ОПК.
При цьому про жодний примус не йдеться: будь-яке рішення про повернення залишається особистою справою кожного громадянина.
“Це індивідуальний вибір кожного українця. Ми не будемо застосовувати примусові заходи чи створювати тиск. Наша мета – надати можливості, а не змушувати,” – наголосив урядовець. Він також застеріг від поширення дезінформації та закликав не піддаватися маніпуляціям ворожої пропаганди.
Разом із тим, Чернишов підкреслив, що держава підтримуватиме й тих громадян, які поки що вирішили залишитися за кордоном. Однією з ініціатив є створення міжнародних центрів зайнятості (так званих Job Center), де українці зможуть отримати інформацію про вакансії на підприємствах в Україні. Це дозволить їм зробити обґрунтований вибір між поверненням і продовженням роботи за кордоном.
Для того, щоб краще зрозуміти потреби громади за межами країни, Чернишов планує низку візитів до країн із великою кількістю українських переселенців, зокрема до Німеччини, Чехії, Великої Британії, Італії та Іспанії. У ході цих поїздок заплановані відкриті зустрічі, де урядовці обговорюватимуть і складні, і важливі питання.
За даними Міністерства національної єдності, сьогодні на території України проживають близько 32 мільйонів громадян, тоді як за кордоном перебувають від 25 до 30 мільйонів українців. Тому уряд шукає способи, які дозволять не лише повернути громадян України додому, а й підтримувати їхню інтеграцію у країні.
Згідно з дослідженням Центру міжнародних інституційних порівнянь і міграційних досліджень при Інституті Ifo в Мюнхені, проведеним у жовтні минулого року, значна частка українських біженців, які перебувають у Європі, прагнуть повернутися додому. Опитування показало, що:
- 35% респондентів мають намір повернутися до України одразу після завершення війни;
- 4% планують повернутися найближчим часом незалежно від безпекової ситуації;
- майже 25% розглядають довготривале проживання за межами України;
- ще 25% поки що не визначилися зі своїми планами;
- близько 11% вже повернулися до своїх домівок.
Втім, соціологи припускають, що чим довше триватиме війна, тим менший відсоток українців захоче повертатися до України. Як зазначив директор Інституту соціології НАН України Євген Головаха, якщо активна фаза війни триватиме до п’яти років, до України повернеться лише 30-50% тих, хто виїхав після початку війни.
Головаха звертає увагу на те, що наміри людей можуть змінитися під впливом нових обставин: «Що довше триває війна, то більше людей облаштовується за кордоном. Ті, хто знайшли роботу і влаштували дітей у школах, швидше за все, не повернуться додому».
Соціолог навів приклад із Балканськими війнами, коли до своїх країн повернулося лише 30% біженців. Це демонструє, що процес адаптації за кордоном часто стає вагомим фактором для остаточного рішення залишитися на новому місці.
На його думку, для повернення українців держава має створити комплексну програму, яка враховуватиме потреби переселенців. Крім того, важливо працювати над зміцненням довіри між тими, хто залишився в країні, і тими, хто перебуває за кордоном. Адже, як показує практика, якщо у 2022 році переважна більшість українців з розумінням ставилася до тих, хто змушений був виїхати за кордон, то сьогодні у соцмережах, пабліках та форумах можна зустріти чимало негативних оцінок щодо співвітчизників, які досі перебувають в інших країнах. Особливо – на адресу молодих чоловіків.
Вікторія Чирва