7 січня 2025 року. За три роки повномасштабного вторгнення ринок житлової нерухомості України зазнав істотних змін. Показник введення житла в експлуатацію значно погіршився, що свідчить про складну ситуацію в будівельній галузі та випробовує відповідальність девелоперів.
За даними державної служби статистики, за три квартали 2024 року введено 6,74 млн кв. м житла — це на 24% більше, ніж торік. Однак при цьому на достатньо високому рівні залишається процент довгобудів:
лише 42% об’єктів, запланованих до здачі після 2022 року, введено в експлуатацію. З них лише 15% здали вчасно, тоді як 27% завершувалися із затримками на пів року чи навіть кілька років. При цьому 30% об’єктів заморожені на невизначений термін, що робить їх потенційними довгобудами.
Попри труднощі, первинний ринок житла залишається активним: кількість нових проєктів перевищує показники 2022 року, однак залишається вдвічі меншою, ніж у довоєнний період. Представники профільних порталів стверджують, що у 2021 році стартувало 429 проєктів, у 2022 році – лише 162, що означає падіння на 62%. Проте 2023-й продемонстрував зростання на 30% – до 211 комплексів. У 2024 році темпи введення житла в експлуатацію на 24% вищі, ніж торік. Загалом із початку війни запущено 479 житлових комплексів.
Лідером у будівництві залишається Львівська область. На другому місці — Київ і область. Далі йдуть Закарпатська, Тернопільська та Івано-Франківська області. Проте якщо за цим показником розглядати лише підсумки 2024 року, п’ятірка лідерів залишається, проте Київ опиняється аж на четвертому місці.
Львів уже другий рік поспіль утримує найвищу середню ціну за квадратний метр. Вартість складає $1320 за м², що на 1,5% більше порівняно з попереднім роком. У Києві ціна майже незмінна — $1270 за м². Івано-Франківськ демонструє стабільне зростання: протягом року ціна підвищилася на 8%.
Найдоступніше житло можна знайти у Сумській, Харківській та Запорізькій областях. У Києві найдешевша квартира обійдеться у $71 тис., тоді як у Львові — близько $65 тис.
Експерти зазначають, що війна, підвищення собівартості будівництва на 45% та загальна невизначеність впливають на купівельну спроможність потенційних інвесторів та їхню довіру до новобудов, особливо, на ранніх етапах будівництва. Тому забудовники запроваджують гнучку платіжну політику, щоб залучити покупців та стимулювати попит. Так, серед найпоширеніших пропозицій – розстрочка платежів, що дозволяє розподілити фінансове навантаження на кілька років, що особливо важливо за нестабільного курсу валют.
У 2024 році кількість угод із використанням розстрочки зросла на 15%. Ще один інструмент, який захищає потенційних покупців від курсових коливань – фіксація конкретної ціни квадратного метра. Таких угод минулого року було укладено понад 40%. Також девелопери пропонують додаткові вигоди – безкоштовний ремонт, паркомісця, зарядні станції чи комори.
Аналітики прогнозують, що у 2025 році ринок нерухомості залишатиметься залежним від акційних пропозицій та умов розстрочки. Девелопери продовжать адаптувати стратегії для підтримки інтересу до своїх проєктів, щоб задовольнити відкладений попит та утримати позиції на ринку. Очікується, що попит може зрости, якщо покупці відчуватимуть стабільність та прозорість умов.
Вікторія Чирва
Image by Albrecht Fietz from Pixabay