3 січня 2025 року. Новий рік почався зі значних змін для українського бізнесу та населення. Серед головних змін – нові податки для ФОП, збільшення тарифів на передачу електроенергії та «заморозка» соціальних стандартів.
Мабуть, головна інновація року, що почався – введення нових податків для фізичних осіб-підприємців (ФОП). Так, для них відновлюється обов’язкова сплата Єдиного соціального внеску (ЄСВ), що становитиме 1760 гривень на місяць (22% від мінімальної зарплати), або 21120 гривень на рік. Нагадаємо, у березні 2022 року у зв’язку з війною ФОПам дозволили не сплачувати ЄСВ. Ця норма була введена як тимчасова підтримка для підприємців у складних економічних умовах, викликаних війною. Сплата внеску стала добровільною для ФОПів усіх груп, за винятком тих, хто добровільно обрав продовження платежів для збереження страхового стажу.
Ще одна зміна – обов’язкова сплата військового збору. Розмір внеску залежить від групи платника. ФОПи першої, другої та четвертої груп сплачуватимуть по 800 грн на місяць (10% від мінімальної зарплати), підприємці третьої групи – 1% від доходу. При цьому для тих, хто є водночас і найманим працівником, і підприємцем, сплата військового збору відбуватиметься двічі: як із зарплати, так і як ФОП.
ФОПи сприйняли ці нововведення негативно: як вже писав eDialog, після впровадження нововведень почали закриватися десятки тисяч підприємств.
Згідно з опитуванням порталу «Опендатабот», 27% підприємців планують припинити свою діяльність, і 62% із них назвали причиною саме підвищення податків.
Фінансові аналітики прогнозують, що значна частина бізнесу може піти в тінь або закритися. На думку експертів, запровадження ПДВ могло б стати більш ефективним рішенням, оскільки цей податок охоплює всі сегменти ринку й забезпечує стабільні надходження до бюджету.
Зміни торкнуться і тарифів. Наразі плата за газ, опалення та гарячу воду залишається незмінною через мораторій, який діє в період воєнного стану. Однак з 1 січня тариф на передачу електроенергії для «Укренерго» зріс майже на 30% – до 686,23 грн/МВт-год. За цю послугу платять і населення, і бізнес. Також у кілька разів підвищаться тарифи «Оператора ГТС» на транспортування газу, що збільшить ціну для бізнесу на 5%.
А от соціальні стандарти для українців залишаться без змін. На відміну від попередніх років, цьогоріч влада вирішила залишити соціальні виплати на попередньому рівні. Так, прожитковий мінімум з 1 січня 2025 року становитиме 2950 гривень. Мінімальна зарплата залишиться на рівні 8000 гривень на місяць (48 грн на годину). Це вшестеро менше, ніж, наприклад, зарплата у Польщі: згідно з повідомленнями польських ЗМІ, на які посилаються українські медіа, мінімальна зарплата у Польщі зросла до 4666 злотих (1132 долари), тоді як в Україні вона залишилася на місці і складає 190 доларів. А «чистими» – навіть менше: через збільшення військового збору «чиста» сума виплат скоротиться до 6160 грн. Це пов’язано зі зростанням ставки військового збору з 1,5% до 5% у грудні 2024 року (виняток становлять військовослужбовці та правоохоронці).
Голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа пояснила, що перегляд стандартів потребує значних витрат. Наприклад, збільшення мінімальної зарплати на 100 грн коштуватиме бюджету 5,3 млрд грн, а підвищення прожиткового мінімуму на 100 грн – 11 млрд грн.
Нарешті, ще одне серйозне нововведення, яке стосується значної частини населення України – реформа медико-соціальної експертизи. З 1 січня припиняють роботу медико-соціальні експертні комісії (МСЕК), починається масштабна реформа цієї системи. Її функції передаються експертним комісіям у кластерних та надкластерних лікарнях. Замість «медико-соціальної експертизи» запроваджується оцінювання рівня повсякденного функціонування людини.
Визначення статусу інвалідності відбуватиметься на основі оцінки впливу травм чи захворювань на здатність людини до щоденної діяльності.
Основною метою реформи є створення такої системи соціального забезпечення, яка допомагає відновити працездатність людини. Якщо після травми людина зберігає працездатність, виплати від держави не передбачені. Ті ж, хто не може працювати, повинні отримувати більше соціальної підтримки.
За словами міністра соціальної політики Оксани Жолнович, в межах реформи держава планує максимальну цифровізацію процесу, що має спростити процедуру оцінювання функціонування особи. Ініціатори нововведення розраховують, що нова система значно зменшить рівень корупції у цій галузі.
Вікторія Чирва
Image by Steve Buissinne from Pixabay