2 січня 2025 року. Рік почався з історичної події: Україна припинила транзит російського газу до Європи. Цим кроком, який багатьом здавався неможливим ще кілька років тому, Україна не лише посилила власну енергетичну незалежність, але й вибила з рук Путіна одвічний козир.
Усі експерти та журналісти сходяться на думці, що припинення транзиту газу є вигідним для України. Звісно, Україна також отримувала свій прибуток від транзиту, однак її втрати є значно меншими, ніж Росії. Варто відзначити, що обсяги транзиту російського газу через Україну за останні роки суттєво знизились. У 2023 році вони склали лише 15 мільярдів кубометрів – це лише 8% від пікових показників 2018-2019 років. Більшість інших російських газових маршрутів до Європи вже закриті, включаючи Ямал-Європа через Білорусь та Nord Stream дном Балтійського моря, який на початку повномасштабного вторгнення Росії було підірвано. Однак заробітки «Газпрому» все одно залишаються на високому рівні: аналітики підрахували, що виручка російського газового монополіста від продажу газу в Європі коливається в межах 5-6 мільярдів доларів щороку. І ці кошти спрямовуються на фінансування війни проти України.
Президент України Володимир Зеленський переконаний, що припинення транзиту російського газу до Європи через українську газотранспортну систему – це одна з найбільших поразок Москви.
“Коли Путіну подарували владу в Росії більш ніж 25 років тому, щорічна прокачка газу через територію України в Європу становила 130+ мільярдів кубів. Сьогодні транзит російського газу – 0. Це одна з найбільших поразок Москви”, – наголосив Зеленський.
Глава держави наголосив, що перетворення енергоносіїв на зброю та цинічний енергетичний шантаж партнерів – це те, що позбавило Росію найбільш привабливого для неї та географічно найдоступнішого ринку.
«Зважаючи на обставини, абсолютна більшість країн Європи до таких змін успішно адаптувалася. Сьогодні наше спільне завдання – підтримати Молдову в період енергетичної трансформації. Також ми маємо витримати істерику деяких європейських політиків, що віддають перевагу мафіозним схемам із Москвою замість прозорої енергетичної політики», – відзначив Зеленський.
Українські експерти також одностайні у своїх оцінках: рішення про припинення транзиту російського газу через територію України – однозначно правильне.
«1 січня 2025 року сталася без перебільшення історична подія – Україна припинила транзит російського газу своєю територією.
Цей транзит дозволяв Путіну десятиліттями тримати на газовій голці Європу. Цей транзит дозволяв росії отримувати додаткові фінансові ресурси для продовження війни в Україні. Цей транзит 30 років дозволяв Кремлю купляти українських політиків (президентів), віддаючи їм частку від прибутку за російський газ. Відтепер всього цього немає. І, сподіваюсь, ніколи вже не буде», – зазначив шеф-редактор Espreso Сергій Руденко.
За словами експерта у сфері енергетики та ЖКГ Олег Попенка, головний позитив рішення України про припинення транзиту російського газу – зведення до мінімуму ролі «Газпрома», адже тепер газовий монополіст РФ зможе продавати свій газ не безпосередньо набувачам, а через посередників.
«Тепер для російського газу залишається лише один маршрут — «Турецький потік» (друга його гілка забезпечує внутрішній ринок Туреччини). Інших шляхів немає», – зазначив експерт.
Він нагадав, що останніми тижнями активно обговорюється можливість, що американці можуть викупити залишки «Північного потоку», що потенційно дозволить відновити постачання через цю гілку. На думку Попенка, якщо цей досвід буде успішним, подібний сценарій можуть застосувати й до української ГТС, яка значно втратила у вартості, і її міг би викупити якийсь американський інвестор.
В урядових та експертних колах активно обговорюють альтернативи транзиту російського газу до Європи. Ще влітку 2024 року Україна обговорювала можливість продовження транзиту газу за умови заміни російського постачання на азербайджанське. Президент Зеленський зазначав, що це має бути контракт із надійним партнером, який відповідав би інтересам України та Європи. Однак ця ініціатива викликала критику експертів, які попереджали про ризик замаскованого постачання російського газу.
Наразі Україна планує імпортувати невеликі обсяги газу з Європи для забезпечення роботи власної газотранспортної системи в реверсному режимі. Йдеться про близько 100 мільйонів кубометрів щомісяця.
Після припинення транзиту частина української газотранспортної системи продовжить роботу в режимі закачування та відбору газу зі сховищ. Україна має кілька з’єднань з європейськими державами через газопроводи, що дозволить українським сховищам працювати в режимі закачування газу влітку, а взимку постачати газ як для європейських країн, так і для України. Інша частина буде законсервована до часів, коли зміниться ситуація в Росії настільки, що Україна буде готова поновити дискусію щодо транспортування газу.
Експерти визнають, що побоювання європейських країн щодо подальших поставок газу та вартості блакитного палива зрозумілі. З іншого боку, вони отримали диверсифікацію постачань і позбавились монополії «Газпрому». А це позитивний крок для їхньої енергетичної безпеки.
Однак Європейський союз неодностайний у своїй підтримці рішення України: лідери Угорщини та Словаччини – Віктор Орбан та Роберт Фіцо – активно виступали за збереження транзиту російського газу через Україну. Останній навіть вдався до відвертого шантажу: заявив, що його країна може припинити постачання електроенергії до України, якщо Київ зупинить транзит російського газу до Європи після 1 січня 2025 року.
І знову, як і багато разів до того, плече підставив один з найнадійніших партнерів України – Польща: там висловили готовність збільшити експорт електроенергії в Україну в разі потреби. За даними Bloomberg, польський уряд готовий збільшити внутрішнє виробництво електроенергії для компенсації можливих дисбалансів в українській енергосистемі.
На думку експертів, керівництво ЄС повинно звернути увагу на дії Братислави та Будапешта, адже їхні лідер явно грають на стороні Росії та послаблюють Євросоюз.
«Нам важливо зберігати стійкість і не піддаватись тиску з боку «троянських коней» Путіна. І звісно ж, слід звернути увагу Єврокомісії на дії Братислави та Будапешта, які не просто порушують, а ігнорують політику ЄС, будучи його членами і отримуючи кошти з союзного бюджету, причому в обсягах значно більших за обіцяні мільярди з Москви. Брюсселю давно час зрозуміти, що Угорщина Орбана та Словаччина Фіцо перетворені на плацдарми російської агресії в Європі зсередини ЄС і НАТО», – зазначає президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.
Експерт сподівається, що головування Польщі в ЄС з 1 січня 2025 року допоможе посилити санкції проти Росії та зменшити її вплив у Європі, а також допоможе покінчити і з російською нафтою на Балтиці і залатати «діри в санкціях», які дозволяють прокачку нафти для європейських друзів Путіна – режимів Орбана та Фіцо.