17 грудня 2024 року. Понад 8 тисяч компаній-платників податків стали учасниками Клубу білого бізнесу, який повноцінно запрацював з початку місяця. Попри райдужні прогнози ініціаторів проекту, він, як і раніше, наражається на серйозні критичні зауваження.
Кількість учасників Клубу, а заодно і старт проекту «Територія високого рівня довіри» анонсував голова фінансово-податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. За його словами, серед 8,2 тисяч компаній-платників податків представники великого, середнього та малого бізнесу, що мають найкращі показники податкової дисципліни.
З них майже 4500 – юридичні особи на загальній системі оподаткування, 2359 – юридичні особи-платники єдиного податку ІІІ групи, 1088 – юридичні особи-платники єдиного податку ІV групи, 170 – резиденти спецрежиму «Дія Сіті» та 151 ФОП.
За словами Гетманцева, загалом члени клубу сплачують 16,6% від загального обсягу надходжень до бюджету. До реалізації проєкту «Територія високого рівня довіри» вже залучено 576 комплаєнс-менеджерів, які забезпечують супровід компаній.
Нагадаємо, ініціатива створення Клубу білого бізнесу виникла ще весною цього року, про що писав eDialog. Розробники ініціативи стверджували, що вона спрямована на стимулювання сумлінної сплати податків серед підприємств. Закон, що регулює цю ініціативу, був прийнятий Верховною Радою і підписаний Президентом України, набув чинності з 1 жовтня 2024 року.
Щоб стати членом клубу, компанії мають відповідати низці критеріїв, включаючи відсутність податкового боргу, виконання зобов’язань зі сплати податків та дотримання норм законодавства. Список учасників буде оновлюватися чотири рази на рік, забезпечуючи актуальність даних про сумлінних платників податків
Перераховуючи позитиви нововведення, його ініціатори стверджують, що він надає численні переваги для своїх учасників, включаючи спрощення податкового адміністрування та зменшення кількості перевірок.
Втім, проект отримав куди більше критики, ніж схвалення. На думку більшості економічних експертів, створення «клубу для обраних» може призвести до нових форм сегрегації між підприємствами, створюючи переваги для великих гравців на шкоду малим та середнім підприємствам, а також можливе виникнення нових корупційних схем. Існує також занепокоєння, що клуб може послабити загальні зусилля бізнесу у встановленні більш справедливих податкових відносин.
Критики також вказують, що додаткові пільги для “білих” компаній можуть посилити податковий тиск на ті підприємства, які не входять до цього клубу, спонукаючи їх до переходу в “сіру” або “чорну” зону економіки. Оскільки ті компанії, які не зможуть або не захочуть відповідати строгим критеріям для входження в клуб, можуть відчути себе змушеними мінімізувати свої податкові виплати іншими шляхами.
Так, директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін вважає, що ініціатива є дискримінаційною та створює умови для поділу бізнесу на “лояльний владі” і “незручний”. За його словами, це порушує Конституцію, яка гарантує рівність усіх перед законом, а сама ідея клубу суперечить принципам ринкової економіки.
На його думку, такі проєкти шкодять інвестиційному клімату країни, що вже займає низькі позиції у світових рейтингах економічної свободи. Він закликав бізнес-асоціації звернутися до суду для скасування ініціативи, а також залучити міжнародні посольства.
Про дискримінаційність Клубу білого бізнесу говорить і член податкового комітету Ніна Южаніна. За її словами, законодавчі норми, що регулюють функціонування Клубу, створюють перешкоди для багатьох агропідприємств. Так, однією з основних умов для входу до клубу є стабільність основного виду економічної діяльності компанії (КВЕД) протягом останніх 12 місяців. Це стало критичною перешкодою для багатьох агропідприємств, які змінили свій КВЕД відповідно до умов кредитування, віддаючи перевагу тваринництву перед іншими видами аграрної діяльності.
Южаніна підкреслила, що початок 2024 року приніс зміни у умовах кредитування за програмою «Доступні кредити 5-7-9%», де було визначено тваринництво як пріоритетний напрям. Внаслідок цього, чимало агропідприємств змінили свій основний вид діяльності, щоб відповідати новим вимогам та отримати доступ до кредитів. Однак ці зміни КВЕД унеможливили їхню участь у “Клубі білого бізнесу”, оскільки вони порушили критерій незмінності діяльності.
Крім того, чимало питань викликає й особа керівника проекту – заступника голови ДПС та колишнього помічника Гетманцева Євгенія Сокура, який має небездоганну репутацію. Проти нього відкриті кримінальні провадження за перевищення повноважень, а НАЗК розслідує ймовірне декларування недостовірних даних, включаючи приховування спільного побуту з особою, яка не вказана у податкових документах.
Попри критику, проект запрацював, і, судячи з оптимізму Данила Гетманцева, перші результати «Клубу білого бізнесу» його задовольняють. Перший перелік компаній із «високим рівнем добровільного дотримання податкових норм» має бути оприлюднений на сайті «Територія високого рівня довіри» 19 грудня.
Вікторія Чирва