16 грудня 2024 року. Національний банк України ухвалив рішення підвищити облікову ставку до 13,5% річних. Це рішення стало певною несподіванкою, адже ще нещодавно НБУ заявляв про можливість підвищення ставки не раніше 2025 року. Однак ситуація на фінансовому ринку змусила регулятора скоригувати свої плани.
Головною причиною такого кроку стало прискорення інфляції, яка у листопаді досягла 11,2% у річному вимірі. Зростання цін спостерігалося у багатьох категоріях, але найбільше подорожчали продукти харчування. На це вплинули гірші врожаї, що зменшили пропозицію на ринку, а також зростання виробничих витрат. Особливо відчутними стали витрати на електроенергію та оплату праці, які змусили виробників перекладати тягар на споживачів. Послаблення гривні, що спостерігалося у попередні періоди, також додало свого внеску в інфляційні процеси. Враховуючи такі обставини, НБУ вирішив діяти превентивно, аби стримати інфляцію та повернути її до цільового рівня в 5%.
Експерти прогнозують, що підвищення облікової ставки вплине на кілька ключових сфер економіки. Насамперед, це стосується кредитів. Коли Національний банк підвищує облікову ставку, це змушує комерційні банки підвищувати відсоткові ставки за кредитами для фізичних і юридичних осіб. В результаті кредитування стає менш доступним, що знижує інвестиційну активність. Тобто, бізнесу та населенню буде складніше отримати позики на вигідних умовах. Банки змушені піднімати процентні ставки, що робить кредити менш доступними. Для багатьох підприємців це може стати викликом, особливо для тих, хто планував інвестиції чи розширення.
Втім, економіст Олег Пендзин, нагадує, що йдеться лише про незначне підвищення – на 0,5%. До того ж, сьогодні бізнес дуже обережно ставиться до кредитування. Якщо підприємства й беруть кредити, то переважно за програмою «5-7-9», яка, власне, і передбачає ставки 5%, 7% або 9%. При цьому ці кредити ніяк не пов’язані з обліковою ставкою.
Також аналітики зазначають, що підвищення ставки має позитивний вплив на заощадження. Банки зазвичай реагують на такі рішення НБУ пропозицією вищих ставок за депозитами, що може заохотити населення зберігати кошти у національній валюті. Це сприяє зростанню внутрішніх резервів і зміцненню банківської системи.
Ще одним важливим аспектом є вплив підвищення облікової ставки на курс гривні. Теоретично такі заходи повинні посилити національну валюту. Вищі ставки за депозитами роблять гривневі активи більш привабливими для інвесторів, що зменшує попит на іноземну валюту. Однак на курс впливає не лише монетарна політика, а й інші чинники, такі як стан платіжного балансу, зовнішньоекономічна кон’юнктура та політична стабільність. Тому очікувати миттєвого ефекту не варто, зазначають фінансисти, але у довгостроковій перспективі це може допомогти стабілізувати валютний ринок.
Економічні експерти загалом підтримали рішення НБУ, визнаючи його логічним кроком у боротьбі з інфляцією. Водночас деякі аналітики висловлюють сумніви щодо достатності таких заходів.
Так, на думку ексголови Ради НБУ Богдана Данилишина, хоча підвищення облікової ставки і має на меті стримування інфляції та стабілізацію валютного ринку, його ефективність викликає сумніви.
Так, він зазначив, що основна частина інфляційних чинників перебуває поза межами впливу монетарної політики НБУ, таких як зростання витрат на енергію та дефіцит іноземної валюти через девальвацію гривні. Основні проблеми, на думку Данилишина, такі як слабкість монетарних каналів впливу та домінування зовнішньої допомоги у підтримці економіки, залишаються невирішеними. Тому підвищення облікової ставки він розглядає як необхідний, але далеко не достатній інструмент для стабілізації економіки у поточних умовах.
Варто зазначити, що Нацбанк зважився на підвищення облікової ставки вперше за два роки. З початку великої війни облікова ставка залишалася незмінною. 3 червня 2022 року її підвищили з 10 одразу до 25%. Влітку 2023 року ставка опустилася до 22%, і з того часу вона поступово знижувалася, залишаючись на рівні 13% з червня 2024 року.
Вікторія Чирва
Image by u_3u3n7wt5sr from Pixabay