11 грудня 2024 року. Фармацевтична галузь України, як і інші сфери економіки, впродовж останніх років переживає певну турбулентність. Експерти наголошують на необхідності її реформування, натомість ринок вимагає збереження стабільності. Якими є основні проблеми галузі та як їх вирішують?
Від початку повномасштабного вторгнення фармацевтичний сектор постраждав не менше ніж інші сектори економіки — удар по роботі виробництв, ускладнений експорт продукції, втрата 4,1 тис. точок продажу ліків аптечним рітейлом, що складає 17% від загальної кількості. Та галузь поступово: за останній період кількість аптек зросла на 5% торік, виросли продажі ліків. Натомість галузь потребує істотного реформування.
Ці питання обговорювали на нещодавньому 14-му Аптечному саміті України. Однією з головних тем заходу стала програма «Доступні ліки». Вона передбачає, що українці, в тому числі, мешканці сіл, прифронтових та віддалених територій зможуть отримати ліки безкоштовно або з частковою доплатою. Зробити це можна як безпосередньо в аптеці, так і через Укрпошту чи у мобільних аптечних пунктах.
За словами міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, у 2025 році планується розширення цієї програми – до неї вперше буде додано препарати для дітей, а також ліки у формі крапель і мазей. Також до переліку препаратів додали комбіновані лікарські засоби для лікування серцево-судинних захворювань, а також – проти ревматологічних, неврологічних, очних та ендокринних захворювань, як-от гіпотиреоз і мігрень.
На програму виділено 6,6 мільярдів гривень, що дозволить збільшити перелік ліків, які частково або повністю компенсуються, завдяки чому щонайменше 500 тисяч українців зможуть заощадити кошти на лікуванні.
Ще одне актуальне питання – законопроект №11493 «Про лікарські засоби», який вже ухвалений Верховною Радою у першому читанні. Ним встановлюються обмеження на обсяг закупівель препаратів одним покупцем у розмірі не більше 15% від загального обсягу, створення єдиного державного електронного каталогу з управлінням націнками та обов’язковим включенням усіх препаратів до нього, істотне обмеження для суб’єктів роздрібної торгівлі укладати договори на маркетингові послуги з виробниками або постачальниками лікарських засобів тощо.
Ці ініціативи викликали як підтримку, так і критику серед учасників ринку. Так, Асоціація фармацевтів України звернулася до голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева з вимогою забезпечити прозорість у розгляді поправок до зазначеного законопроєкту, які, на їхню думку, матимуть руйнівний вплив на економіку країни.
За словами фармацевтів, запропоновані зміни не тільки завдадуть шкоди бюджету у вигляді недоотриманих 3,9 млрд грн щорічно, але й сприятимуть монополізації ринку, створюючи нерівні умови для учасників. Крім того, зміни, що пропонуються, штовхатимуть бізнес до тінізації.
Ще одне питання, яке необхідно врегулювати на фармацевтичному ринку – контроль за обігом біологічно активних добавок (БАДів). Нещодавно був ухвалений закон, який приводить українське законодавство до вимог відповідної директиви ЄС та усуває можливість продавати ліки під виглядом БАДів.
«В усьому світі призначення біологічно активних добавок є допоміжним. Тому їхнє регулювання має відрізнятися від обігу ліків. Наразі на ринку фіксуємо десятки випадків, коли медичний препарат реєструється та продається як БАД. Це вводить в оману споживача та несе ризики для здоров’я», – зазначив голова Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації Михайло Радуцький.
До речі, учасники саміту відзначили зростання обсягу аптечного продажу ліків у гривні – за даними дослідницької компанії Proxima Research, 11 місяців 2024 року він збільшився на 17,7%.
При цьому 66,2% громадян регулярно купують лікарські засоби, що значно перевищує показники попередніх років.
У свою чергу, за даними сервісу Liki24.com, ціни на ліки в Україні зросли у 2024 році всього на 10,8%, що значно менше, ніж у 2023-му, коли показник становив майже 19%. Це наблизило темпи подорожчання до рівня 2021 року (9,31%), коли ринок був стабільнішим. Сповільнення стало можливим завдяки зменшенню інфляційного тиску та кращому контролю за виробництвом.
За словами першого віце-прем’єр-міністра-міністра економіки Юлії Свириденко, 65% всіх ліків в упаковках, які купували українці торік, — вітчизняного виробництва.
«Вітчизняні ліки — це бренд вже не лише в Україні, але й у світі. Наприклад, Farmak експортують у 60 країн світу. А купуючи вітчизняне ми ще й підтримуємо економіку. Торік українські фармвиробники сплатили до бюджету майже 5 млрд грн. Вони можуть це робити лише тоді, коли їхню продукцію купують, коли виробництво завантажене», – зазначила чиновниця.
За її словами, для стимулювання купівлі саме українських ліків на них діє програма «Національний кешбек». На даний момент у програмі понад 50 фармацевтичних виробників та близько 250 продавців ліків та медичних виробів.
Вікторія Чирва
Image by Michael Treu from Pixabay