5 грудня 2024 року. Верховна Рада України ухвалила зміни до Бюджетного кодексу, якими вводиться поняття «умовні боргові зобов’язання». Йдеться про кошти, які не враховуватимуться як державний борг України і які Україна повертатиме лише в тому разі, якщо отримає репарації від Росії.
Основна мета нового терміну – уникнення включення цих коштів у державний борг України. Це необхідно для зменшення ризиків підвищення вартості обслуговування держборгу, який і без того перевищить 100% ВВП у 2024 році.
Перед голосуванням у Верховній Раді голова бюджетного комітету Роколана Підласа пояснювала необхідність ухвалення змін до бюджету.
«Безповоротна позичка» у $50 млрд від країн Великої сімки і ЄС – це саме такі умовні боргові зобов’язання, тому що Україна не повертатиме цей кредит до того часу і ЯКЩО не отримає репарації від росії. Ці гроші також не будуть обліковуватись як державний борг України (що дуже помічне в умовах, коли держборг в цьому році перевищить 100% ВВП). Без внесення змін до Бюджетного кодексу Сергій Марченко просто не матиме права підписати угоди про отримання цих грошей, що матиме катастрофічні наслідки для виконання бюджету в наступному році» – зазначила депутатка.
За словами Підласої, збільшення боргу тягне за собою підвищення відсоткових ставок на нові запозичення. Це критично для України, яка готується повернутися на зовнішній борговий ринок.
Кошти із заморожених російських активів, розмір яких оцінюється в $300 млрд, будуть використані для погашення позик, які G7 та ЄС надають Україні. Однак повернення цих коштів стане актуальним лише у випадку, якщо Росія сама компенсує збитки, завдані агресією.
Право здійснювати правочини з умовними зобов’язаннями в межах угод з ЄС, іноземними державами, МФО, повернення коштів за якими буде відбуватись не за рахунок державного бюджету, а зокрема за рахунок заморожених активів рф, надається Борговому агентству, а до того, як воно буде створене, ці функції виконуватиме Мінфін.
Раніше повідомлялося, що Україна вже підписала угоду з ЄС на €35 млрд макрофінансової допомоги. У базовому сценарії протягом наступного року Брюссель щомісяця виділятиме €1,5 млрд, які можна буде спрямовувати на військові потреби.
Іншим ключовим донором є США, які обіцяють $20 млрд. Ці гроші надійдуть через Світовий банк і будуть використані для соціальних та гуманітарних програм. Також внески до Світового банку зроблять Канада ($3,7 млрд) та Японія ($3 млрд), але ці кошти заборонено використовувати для військових потреб. Велика Британія виділяє $3 млрд з умовою їх спрямування на оборону. Ці кошти вже враховані у бюджеті на 2025 рік.
В уряді пояснили, як витрачатимуть ці кошти. $22 млрд з фондів G7 будуть використані для покриття потреб бюджету у 2025 році. Решта фінансування може бути перенесена на 2026-2027 роки, залежно від ситуації. Загалом зовнішнє фінансування України у 2025 році має скласти $38,4 млрд, враховуючи кошти від ЄС (€13,7 млрд) та МВФ ($2,7 млрд).