17 жовтня 2024 року. В Україні знову обговорюють необхідність легалізації криптовалюти. Однак чиновники та фінансисти налаштовані скептично: попри потенційну привабливість крипторинку та можливість додаткових бюджетних надходжень, сфера, як і раніше, залишається ризикованою.
Одне з останніх повідомлень з офіційних джерел – від голови фінансового комітету Данила Гетманцева. На його думку, реальний термін легалізації криптовалютного ринку – початок наступного року. При цьому він наголосив, що жодних податкових пільг для цього ринку не буде – передбачається стандартне оподаткування, яке охоплюватиме інвестиційний прибуток.
Натомість у Національному банку наразі поки не розглядають криптовалюту як законний спосіб платежу. За словами глави НБУ Андрія Пишного, наразі регулятор працює над створенням законодавчої бази, яка враховуватиме європейський досвід і вимоги щодо фінансового моніторингу.
В тому, що крипторинок потрібно регулювати, інакше його неможливо буде проконтролювати, глава НБУ не сумнівається.
На його думку, зараз цей ринок активізується через нещодавні введення обмежень на P2P-перекази у 150 тисяч гривень на місяць. Тому у Нацбанку працюють над посиленням регуляції щодо фактів безліцензійної діяльності, яка часто пов’язана з функціонуванням ринку віртуальних активів.
На думку багатьох аналітиків, лад у криптогалузі в Україні давно міг бути наведений, аби не війна. Перед самим повномасштабним вторгненням, 17 лютого 2022 року, Верховна Рада ухвалила закон “Про віртуальні активи”. Однак запрацювати на повну силу він не встиг, і не лише через війну, але й тому, що для його повної реалізації потрібен іще один закон, який би розподілив сфери впливу між різними регуляторами, і, що найважливіше, встановив режим оподаткування та податкові ставки.
Власне, останній пункт викликає найбільше дискусій: криптобізнес просить 5%-й податок за аналогією з ФОПами, а влада наполягає на базових умовах на рівні 19,5% (18% ПДФО та 1,5% військового збору), які незабаром зростуть до 23% з урахуванням підвищення військового збору для фізосіб до 5%. Власне, остання заява Гетманцева підтверджує, що компромісу в цьому питанні досягти навряд чи вдасться.
Ситуація ускладнюється тим, що відомства не можуть вирішити, кому з них бути куратором криптовалютної сфери. На цю роль претендує і Міністерство цифрової трансформації, і Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Між тим, самі активісти ринку нарікають, що таким чином українські чиновники позбавляють Україну значних податкових надходжень. Складно вирахувати конкретні цифри, проте за результатами дослідження найбільшої криптовалютної біржі України Kuna, йдеться про десятки мільярдів доларів.
Врешті-решт вдалося переконати Міжнародний валютний фонд, який у червні включив питання регуляції криптовалютного ринку до Меморандуму з Україною. І держава зобов’язалася ухвалити Закон «Про віртуальні активи» до кінця 2024 року. За словами представника НКЦПФР Юрія Бойка, документ спільно розроблятимуть НБУ та Комісія за технічної підтримки МВФ. Це дозволить адаптувати законодавство до міжнародних стандартів, враховуючи цілі економічного розвитку та ризики для фінансової стабільності. Також Україна вивчає досвід Європейського органу з цінних паперів та ринків (ESMA) щодо впровадження Регламенту MiCA, ухваленого у 2022 році.
Наразі існує два законопроєкти щодо ринку віртуальних активів – один від НКЦПФР і один від Мінцифри. Основна різниця між законопроєктом №10225 і альтернативним №10225-1 полягає у підході до регулювання ринку віртуальних активів. Законопроєкт №10225, з деякими правками, повторює проект НКЦПФР від червня 2023 року і спрямований на приведення українського законодавства у відповідність до стандартів ЄС, зокрема, Регламенту MiCA.
Щодо другого, то він, на думку експертів, є «косметичним ремонтом» Закону України «Про віртуальні активи» від 2022 року. Він залишає основні недоліки, такі як низький рівень захисту споживачів та брак ефективних механізмів для запобігання зловживанням на ринку. За словами Юрія Бойка, про об’єднання цих проєктів не йдеться: парламент напрацює новий документ в межах Меморандуму МВФ.
При цьому у Міністерстві цифрової трансформації попередили про ризики впровадження MiCA в Україні, зокрема, про можливі «регуляторні прогалини», додаткові витрати та посилення впливу регулятора на криптоіндустрію. Так що процес легалізації криптовалют в Україні простим точно не буде.
Вікторія Чирва
Image by Sergei Tokmakov, Esq. https://Terms.Law from Pixabay