Україна пережила наймасштабніший обстріл

27 серпня 2024 року. Масований удар російських загарбників 26 серпня став одним  із найбільших від початку  повномасштабної війни. Ворог запустив на територію країни більше двох сотень одиниць зброї – ракети і дрони. «І як більшість попередніх російських ударів, цей такий же підлий, націлений на критичну цивільну інфраструктуру. По більшості наших регіонів, від Харківщини та Києва до Одеси і західних областей», – наголосив глава держави Володимир Зеленський. Як вдалося зберегти  цілісність єдиної енергосистеми України?

Наразі триває ліквідація наслідків російського удару, що спричинив серйозні ушкодження в енергетиці. Ремонтні роботи тривають безперервно практично в усіх п’ятнадцяти регіонах, куди прилетіли ракети і дрони. Перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко зауважує: «Були дуже неприємні ураження об’єктів, які могли спричинити блекаут. Цього не сталося – єдина енергосистема країни зберегла свою цілісність. Йде відновлення і зміцнення зв’язків».

Одне з влучань припало на Київську ГЕС. Одразу після оприлюднення інформації російські пропагандисти взялися передрікати «кінець світу» в Україні. Наводили паралелі з руйнуванням Каховської ГЕС. Керівник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко про тему руйнування  Київської гідроелектростанції висловився досить чітко:

«Зруйнувати ракетами греблю Київської гідроелектростанції неможливо. Порівнювати з Херсонщиною не варто – там був підрив зсередини. Росіяни інформаційно використовують цю тему для нагнітання паніки, не більше». Про те, що загрози повторення  наслідків підриву Каховської ГЕС наразі не існує, підтвердила і низка енергетичних експертів.

Найбільші українські ГЕС практично неможливо зруйнувати ззовні, неодноразово пояснював гендиректор «Укргідроенерго» Ігор Сирота. «Для цього росіяни мали б залетіти на територію України на літаках і скинути на них кілька авіаційних бомб», – акцентував він. Хоча й не заперечує, що по дамбі Київської ГЕС було влучання, що призвело до значних пошкоджень. Однак критичних руйнувань вдалося уникнути, а найголовніше – загрози прориву греблі немає.

Ті, хто детально аналізував наслідки повітряної атаки на Україну, не приховують, що існувала загроза не втримати енергетичну систему. Член наглядової ради НЕК “Укренерго” Юрій Бойко зауважив, що “поки що важко сказати, наскільки ця атака вплине на плани з відновлення енергосистеми” та можливість постачати електрику громадянам безперебійно.

Для стабілізації системи після масованої атаки «Укренерго» вдалося до екстрених відключень світла. Очільники обласних адміністрацій отримали завдання оперативно організувати роботи пунктів незламності, де громадяни можуть підзарядити телефони та гаджети. У Київській області відкрили майже 350 таких пунктів.

До атаки 26 серпня в Україні до кінця жовтня не планувалося застосування великих обмежень електрики. «Цілком очевидно, що за результатами атаки необхідно буде проаналізувати стан енергосистеми, зміни, які, безумовно, носитимуть знак «мінус», і, відповідно, скоригувати плани з підготовки до зими” — коментує член наглядової ради НЕК «Укренерго» Юрій Бойко.

Енергетичний експерт Геннадій Рябцев радить українцям об’єктивно оцінювати ситуацію і звикати, що атаки на енергетичні об’єкти будуть і надалі, поки триває війна. «Переконаний в тому, що максимально, що очікує українських споживачів впродовж кількох місяців, це одна-дві черги вимкнень. І то не впродовж усієї доби, а, передусім у пікові години енергоспоживання ввечері», прогнозує аналітик.

Однак він теж підтримує думку інших експертів, що взимку баланс енергетичної системи похитнеться. Відтак Україна буде змушена застосовувати графіки стабілізаційних відключень – до трьох-чотирьох черг вимкнення.

А це приблизно 12 годин без світла щодоби.

До речі, ще кілька днів тому «Укренерго» ділилося планами щодо відновлення експорту електроенергії до країн Європейського Союзу. «Про експорт тепер треба забути, варто думати про збільшення імпорту», – наголошує Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова.

І ще. Політологи звернули увагу на таку обставину: росія не просто обстрілює Україну дронами та ракетами, а вдається до психологічних та інформаційних атак, через що мережами завірусився «вкид» про запровадження повних блекаутів на більшості території країни.

Однак українська енергетична система готова до багатьох викликів з точки зору безпеки, бо після двох з половиною років війни це перестало бути суто економічним фактором. «Є певні механізми, які дають можливість навіть після повітряних атак відновлюватися, щоб Україна не скотилася в тотальний блекаут, як дехто попереджає», – стверджує військовий експерт Олександр Мусієнко.

Вікторія Чирва
Photo by Shane Rounce on Unsplash

Facebook
Twitter
LinkedIn