13 серпня 2024 року. Голова Національного банку України Андрій Пишний дав розгорнуте інтерв’ю авторитетному виданню «Економічна правда». Очільник НБУ зупинився на проблемах, що хвилюють не тільки банківський сектор, а й пересічних громадян. А це – інфляція, девальвація, валютний курс, ймовірна емісія, виклики в енергетиці тощо. eDialog вибрав з інтерв’ю Пишного головні тези.
Голова НБУ повідомив, що прогноз інфляції у поточному році не повинен перетнути 8,5%. На наступний рік інфляція може знизитись практично на 2%. На переконання глави банку, треба говорити не стільки про інфляцію, а захист гривневих заощаджень для населення.
На питання журналістів, чи можна оцінити привабливість гривні до долара, банкір зауважив, що в цьому сенсі треба брати ставки та курс за однаковий період. Пишний визнав, що за останній рік курс гривні істотно знизився – на 12,5%. На готівковому ринку показник дещо інший – зниження 11,1%. Ставки за депозитами у більшості банків становили 15% і навіть вище. Відтак ті, хто скористався гривневими депозитами принаймні рік тому, нічого не втратили, переконує голова банку.
«Наше завдання в контексті забезпечення привабливості гривні – створити такі умови, щоб люди, які вклалися у гривневі інструменти, через рік могли купити не менше товарів та послуг, ніж зараз. Наша політика спрямовується на те, щоб у середньостроковій перспективі купівля доларів чи євро не була гарантовано привабливішою за вкладення в гривню», – підкреслив очільник НБУ.
Про гнучкість курсу
Фахівці Національного банку сприймають політику помірних коливань курсу, як нормальну практику, заявив Андрій Пишний. Аналізують попит і пропозицію і відповідно корегують в той чи інший бік. Однак до тих пір, поки це не загрожує ціновій стабільності. НБУ зацікавлений, аби рух відбувався в обидва боки. Це повертає відчуття валютного ринку, позитивно впливає на адаптивність економіки і зрештою не допускає накопичення дисбалансів.
«Але в той момент, коли курс перетворюється на генератор шоку, Нацбанк, звісно, вживає відповідних заходів. Тим більше, що золотовалютні резерви на це є. Ми «зрізаємо» піки небезпечної волатильності та підтримуємо конструктивну невизначеність», – підкреслив глава центрального банку України.
Про емісію гривні
Чи зважиться НБУ на емісію гривні? На це запитання Андрій Пишний відповів аж надто категорично, бо в його розумінні емісія – це квиток в один кінець. Ба більше, «якщо у нас на столі опиниться емісійне фінансування бюджету, то це означає, що ми були неуспішні у реалізації всього, що мали зробити», резюмує очільник Нацбанку.
З іншого боку, НБУ підтримує уряд у його намаганнях віднайти додаткові фіскальні джерела, аби покрити величезний дефіцит бюджету і знайти кошти на оборонні потреби. Та своєю чергою банк не розглядає дизайн фіскальної пропозиції. Справді, це може бути одним джерел наповнення бюджету, але не тим рятівним колом, на яке натякає уряд. Підвищення податків, навіть за дуже оптимістичних розрахунків, зможе покрити не більше 120 млрд грн з необхідних 500.
Андрій Пишний не заперечує, що інколи є спокуса найшвидше досягнути бажаного. «Коли я чую, що давайте розглянемо альтернативу перегляду та розширенню податкової бази у вигляді девальвації і інфляції, у мене виникає запитання: а ви бачили хоча б одну успішну країну, яка пішла цим шляхом?», – сумнівається банкір.
Про кредитування бізнесу та енергетики
Ставка кредитування бізнесу у гривні за останній рік знизилася на 5 в. п., а чисте гривневе корпоративне кредитування зросло на 20,5%. За словами Пишного, це свідчить про бажання банків відновити конкурентне середовище. Так, вага проєктів державної програми “5-7-9” зменшилась у нових кредитах з близько половини до третини. Це означає, що дві третини нового портфелю – це ринкове кредитування.
Також голова НБУ зазначив, що зараз середня відсоткова ставка по кредитах юридичних осіб у гривні на рівні 15%. Востаннє її розмір був таким у 2018 році, задовго до повномасштабної війни.
На запитання, як відбувається кредитування відновлення зруйнованих енергетичних потужностей, Пишний оперує цифрами. Тільки впродовж одного тижня – із 29 липня по 4 серпня юридичні особи подали 162 заявки на 1,05 мільярда, схвалено 110 заявок на 403 мільйонів. Надано 43 кредити на 94 мільйони. Громадянам надано 191 кредит на 15 мільйонів. Від початку поточного року сума отриманих заявок перетнула рубіж у 40 млрд грн. У процесі фінансування – низка проектів, реалізація яких забезпечить створення 50,4 МВт генерації.
А загалом, підсумовує Андрій Пишний, «впровадження концепції відповідального кредитування, яку минулого року вдалося провести через парламент та отримати відповідний законопроект, який повертає в цивілізовані рамки фінансовий ринок».
Вікторія Чирва
Photo by Ahmed Zayan on Unsplash