11 липня 2024 року. Україна має кілька тижнів, щоб уникнути дефолту – 1 серпня спливає термін домовленостей з міжнародними кредиторами, які погодилися відстрочити платежі за єврооблігаціями. Напередодні дедлайну потрібно або погашати борг, або укладати нову угоду з кредиторами, або оголошувати дефолт.
Починаючи з 24 лютого 2022 року, державний борг України зріс з 2,7 трлн грн до 6,1 трлн грн (з $93 млрд до $151 млрд). А станом на кінець травня 2024 року державний та гарантований державою борг України складав 6115,26 млрд грн. Це на 10% більше, ніж на початку року – вже на той момент обсяг боргу складав 84,4% від ВВП. Це найвищий рівень державного боргу за всю історію незалежної України.
Втім, економісти стверджують, що Україна в цьому плані не унікальна. У світі немає жодної країни, за нечисленними винятками, яка б не мала зовнішнього боргу. Так, розмір державного боргу України за співвідношенням до ВВП співмірний з боргом Аргентини, Бразилії та деякими країнами «глобального півдня». Але саме зараз знову активізувалися розмови про ймовірний дефолт України.
Найбільшу загрозу становить зовнішній комерційний борг – тобто, заборгованість за єврооблігаціями, які вільно обертаються на західних фінансових ринках. За даними Мінфіну, номінальна вартість міжнародних державних облігацій України становить $19,7 млрд. Загальна сума боргу країни за облігаціями з урахуванням прострочених платежів складає $23,6 млрд. Упродовж найближчих двох місяців потрібно заплатити тримачам єврооблігацій 154 млрд грн процентів, а також погасити 55 млрд грн боргів. За нинішніх умов це виглядає абсолютно нереалістичним.
Тому тривають перемовини з кредиторами про реструктуризацію боргів, в межах якої частина боргів буде списана, за частиною будуть продовжені терміни та зменшені процентні платежі. В середині червня стало відомо, що Україна і кредитори провели переговори, в яких запропонували свої варіанти подальшого обслуговування боргу.
Так, Міністерство фінансів запропонувало приватним кредиторам два варіанти реструктуризації євробондів, але наразі чітких домовленостей не досягнуто. Перший – пакет інструментів з фіксованим доходом (Vanilla Bonds) і ситуаційно залежних боргових інструментів (SCDI), які залежатимуть від податкових надходжень у 2027 році та ВВП. Другий – тільки пакет інструментів з фіксованим доходом (Vanilla Bonds). Ці варіанти передбачають списання від 25% до 60% боргу і узгоджені з МВФ.
Натомість кредитори запропонували власні умови, які включали обмін на облігації з фіксованим доходом 7,75% і змінною прибутковістю, що залежить від економічного відновлення, з 20% списання боргу. Пізніше вони погодилися на списання 22,5% боргу.
Часу на перемовини залишається дуже мало – сторони повинні фіналізувати умови реструктуризації та провести необхідні технічні процедури до 10 серпня – дати завершення пільгового періоду щодо виплати купона за одним із випусків євробондів.
Втім, аналітики сповнені оптимізму – на їхню думку, шанси домовитися про реструктуризацію боргів доволі високі, оскільки кредитори готові йти на поступки – оголошення дефолту невигідне їм так само, як і Україні.
На думку голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, дефолту не буде, оскільки Україна зможе досягти відповідних домовленостей до 1 серпня.
«Переконаний, що ми домовимося. Оскільки й кредитори, і Україна розуміють, що обслуговувати сьогодні ці борги ми не можемо. Якби ми його обслуговували, то у 2024 році нам треба було сплатити 4,5 мільярди доларів на тіло та відсотки. Таких грошей у бюджеті немає. Все, що ми заробляємо податками, ми спрямовуємо на фінансування армії, безпеки та оборони. Тому і ми, і кредитори розуміють, що цей варіант є неможливим і тому саме реструктуризація або перенесення строків обслуговування боргів ще на два роки є сьогодні на столі. Обов’язково один з цих варіантів переможе, і це питання буде вирішеним», – зазначив Гетманцев.
Проте аналітики наголошують, що навіть у випадку успішних перемовин Україні не вдасться уникнути зниження рейтингу кредитних рейтингових агенцій. Щось подібне у нас було у 2015 році, коли рейтинг України було тимчасово знижено до рівня «вибірковий дефолт» через зменшення оцінки дисконтованих грошових потоків для власників єврооблігацій.
Економісти переконані, що у короткостроковій перспективі можливе оголошення дефолту не вплине на українську економіку – адже, попри те, що Україна жодного разу цього не робила, вона фактично стикається з його наслідками: не має доступу до міжнародних ринків капіталу, змушена продавати облігації зі значним дисконтом.
А от у довгостроковій перспективі можливий дефолт матиме куди серйозніші наслідки. Адже коли Мінфін випускатиме нові облігації, інвестори, розуміючи підвищені ризики, включатимуть їх у вартість нового боргу. Але це можливо у випадку найгіршого варіанту – коли Україна не просто оголосить дефолт, але й відмовиться вести перемовини про реструктуризацію. А такий варіант наразі не розглядається.
Вікторія Чирва
Photo by Giorgio Trovato on Unsplash