13 червня 2024 року. На тлі мобілізації тривають дискусії про те, хто має права уникнути призову. Від ідеї економічного бронювання або «податку на боягузтво» нібито відмовилися як дискримінаційної норми. Попри це, питання знову виноситься на порядок денний: наразі розглядається цілих три моделі економічного бронювання.
Ідею про можливість уникнути мобілізації працівників у тому випадку, якщо компанія відповідає певним фінансовим критеріям, обговорювали і депутати, і урядовці, і пересічні українці не один місяць. Деколи дискусії були аж надмір запеклими, а у частини суспільства утверджувалась думка, що в такий спосіб ті, хто має статки, відкупляться від оборони країни.
На переконання провідних аналітиків, ні в уряді, ні в Офісі президента питання економічного бронювання не вважають пріоритетним, зважаючи на ризики соціальної напруги преш за все серед військових та їхніх родин. Хоча усі розуміють, що цей крок рятівний для економіки, нікому не хочеться ставати ініціатором ще одного подразника, який розділить суспільство на умовно багатих і бідних. Тих, хто зумів відкупитись від мобілізації і тих, кому це не вдалось.
Однак низка військових аналітиків стоять на тому, що економічного бронювання не уникнути, бо ситуація із фінансовим забезпеченням українського фронту безпрецедентно складна. Коштів на оборону катастрофічно бракує. У Міністерстві фінансів повідомили, що за перші п’ять місяців третього року війни вже витрачено 42,2% коштів від річного плану. І це не може не насторожити, адже за всіма розрахунками цей показник мав бути нижчим на десять позицій – на рівні 33,3%. А загалом додаткові потреби на українську оборону сягають 500 млрд грн.
Саме такі розрахунки і спонукали депутатську групу на чолі з головою економічного комітету Дмитром Наталухою подати відповідний законопроект до Ради. Адже акумулювати таку суму держава самотужки не може. Потрібна допомога бізнесу. Але той наразі відчуває на собі мобілізаційний тиск. За свідченням авторитетних експертів, як вітчизняних так і міжнародних, майже 60% бізнесів відчувають брак спеціалістів. І зумовлений він невідворотною мобілізацією. Таке от замкнене коло.
Тож як бізнесу втримати критично важливих працівників і при цьому сприяти надходженню до бюджету додаткових коштів? Питання скоріше риторичне. Однак наразі уже подано до розгляду і чекають широкого публічного обговорення три основні моделі так званого економічного бронювання. Одна запропонована ініціативною групою Наталухи, інша – урядова. Є ще й змішана модель. На якій зрештою зупиняться – покаже час.
Парламентська модель передбачає, що компанія може забронювати працівника, якщо спроможна платити за нього 20 тисяч грн щомісяця. Є лише одна умова: структура, яка забажає скористатись економічним бронюванням, не повинна мати жодних заборгованостей з податків та обов’язкових зборів. У такому разі, кажуть у парламентському комітету, можна забронювати до 50% зобов’язаних працівників. До слова, таку ж модель ініціатори законопроекту хочуть поширити і на ФОПів.
Урядова позиція дещо інша. Вона передбачає уникнення від мобілізації військовозобов’язаних осіб, заробітна плата яких сягає вище 35 тисяч гривень на місяць. Є ще й третій варіант, як дозволити бізнес-структурам забронювати цінних співробітників. Його називають змішаним, однак конкретики у цьому наразі досить мало.
“У нас ніколи не було завдання зробити підйомну для всіх суму і таким чином врятувати всіх від призову. Завдання було дати опцію забронювати по-справжньому критичних для підприємств працівників”, – пояснює Наталуха зауваження парламентського колеги Данила Гетманцева, який сказав буквально таке: якщо всіх бронювати, то хто буде воювати?
Насправді, законопроект може сприяти зриву мобілізації, стверджують експерти. Однак в економічному комітеті переконують, що їхня ініціатива дозволяє забронювати трохи менше півтора мільйона осіб. А в Україні наразі є вчетверо більше чоловіків віком 25-60 років, яких можна мобілізувати до лав оборонців. При цьому автори законопроекту оперують цифрами: у разі запровадження економічного бронювання, тобто безумовної сплати 20 тисяч гривень військового збору щомісяця, бюджет додатково отримає майже 348 млрд грн на рік.
На підтримку цього законопроекту виступають і в оборонному комітеті парламенту, хоча з певними зауваженнями. Голова комітету Олександр Завітневич радить шукати інші варіанти: “Якийсь баланс треба шукати, тому що фронту без тилу не буває і тилу без фронту не буде. Без нашої економіки, без податків не буде за що фінансувати фронт”, – підсумував він.
Чий би варіант – парламентський, урядовий чи змішаний альтернативний переможе – не суть важливо. Так чи інакше, треба спільними зусиллями шукати баланс між потребами у фінансах та живій силі на фронті. Тут навряд чи обійдеться простими та популярними кроками.
Вікторія Чирва
Photo by Daniel Lee on Unsplash