Річниця підриву Каховської ГЕС

Росіяни підірвали Каховську ГЕС 6 червня 2023 року, що стало однією з найбільших техногенних катастроф Європи. Оскільки конструкція ГЕС виключає її знищення ззовні, численні експерти дійшли висновку, що її підірвали зсередини російські окупанти, котрі контролювали об’єкт.

Підрив дамби спровокував затоплення близько 600 кілометрів квадратних території, було зруйновано сотні будинків, загинули люди та тварини. За інформацією Офісу генерального прокурора, внаслідок руйнування дамби Каховської ГЕС загинули щонайменше 35 цивільних осіб, а 24 вважаються зниклими безвісти. Затоплено 66 населених пунктів Херсонської та Миколаївської областей, а також значні території сільськогосподарських угідь, природно-заповідних зон та лісових фондів. Родючі ґрунти були розмиті, під загрозою знищення опинилися тварини й рослини, зокрема ті, що мають природоохоронний статус.

Через рік після катастрофи українським правоохоронцям є що сказати стосовно винних у підриві дамби. Нещодавно Офіс генпрокурора виступив із заявою, що підозру у справі про руйнування греблі Каховської ГЕС висунуто російському генерал-полковнику, колишньому командувачу угрупованням «Днєпр» Олегу Макаревичу. За даними СБУ, саме цей командир віддав наказ про підрив ГЕС. Його обвинувачують у порушенні ч.2 статті 28 та ч. 2 статті 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни, пов’язане з умисним вбивством, вчинене за попередньою змовою групою осіб). За словами прокурорів, Макаревич не міг не розуміти, що йдеться про цивільний, а не військовий об’єкт, а його руйнування спричинить тяжкі наслідки для мирних мешканців.

Відкритим постає питання, що робити далі з Каховським водосховищем – чи варто його відбудовувати. У 2023 році уряд ухвалив рішення щодо розробки проєкту тимчасового з’єднання лівого та правого берегів Херсонщини та зупинки зниження рівня води у водосховищі. За словами директора «Укргідроенерго» Ігоря Сироти, проєкти тимчасових гідроспоруд уже готові до реалізації. Проте приступити до робіт можна буде після повної деокупації територій. За словами Сироти, на відбудову ГЕС потрібно близько 1,2 млрд євро – з розрахунку середньоєвропейської ціни будівництва 2 тисячі євро на кВт. Проте інформації про те, скільки коштуватимуть тимчасові гідроспоруди, а також демонтаж того, що лишилося від станції, директор «Укргідноенерго» не знає – конкретніші цифри можна озвучити після отримання доступу до зруйнованої станції.

Своє слово сказали і екологи. За рік після катастрофи фахівці провели дослідження проб води на території знищеної дамби та з’ясували, що у порівнянні з 2023 роком концентрація шкідливих речовин значно зменшилася. Спеціалісти називають це «станом рівноваги», коли рівень забрудненості вод і повітря не становить небезпеки для людей у випадку потрапляння в організм.

Як нині виглядає колишнє Каховське водосховище? За даними очевидців, його берег вкритий мушлями, а на висохлому ґрунті майже на 150 тисячах гектарів утворилися природні насадження, зокрема, біла верба.

На думку екологів, більшість природних видів флори та фауни на цій місцевості безповоротно зникли. Крім того, ґрунти та вода зараз забруднені та отруєні паливом, хімікатами, радіонуклідами та механічним сміттям. І, якщо не очистити цю територію, територія колишнього водосховища може просто перетворитися на непридатну для використання. А це призведе до зміни клімату регіону та інших екологічних наслідків.

До речі, у роковини підриву Каховської ГЕС українські та польські активісти влаштували акцію протесту біля російського посольства у Варшаві. Вони встановили мініатюру Каховської ГЕС з пінопласту, яку «підірвали», після чого з імпровізованої гідроелектростанції хлинули потоки води. Таким чином вони нагадали про страшну катастрофу, яку спричинили російські військові рік тому та закликали людей підтримувати Україну в її протистоянні ворогу.

Вікторія Чирва