13 травня 2024 року. У Верховній Раді розглядають нові формати конфіскації активів компаній з «російським слідом». Проте законопроект, який передбачав націоналізацію активів навіть із міноритарною часткою росіян, після нищівної критики довелося відкликати. Втім, від ідеї змінити правила конфіскації влада відмовлятися не збирається.
Так, законопроект №11195 «Про внесення змін до деяких законів України щодо механізму захисту права власності третіх осіб», який з’явився на розгляді Верховної Ради минулого тижня, обурив суспільство. В ньому пропонується стягувати 100% акцій підприємств в дохід держави, у яких є бодай 25% акцій під санкціями. А в разі відповідного рішення Кабміну ця частка може бути ще меншою.
Передбачається, що оскаржити це рішення та повернути свою частку тим інвесторам, які не перебувають під санкціями, можна за спеціальною процедурою: Фонд державного майна переводить непідсканкційну частку в компанії до облікової системи Центрального депозитарію цінних паперів, потім відкриває рахунок, на якому зберігаються акції. Після того, як власники звернуться до Фонду та доведуть своє право на володіння цими акціями, ФДМУ має перерахувати ці частки на особисті рахунки акціонерів. В разі, якщо такого звернення не відбудеться впродовж 5 років, акції перейдуть до державної власності.
Як пояснює автор проекту, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, ідея нової процедури стягнення активів на користь держави виникла після кейсу зі спецконфіскацією мережі АЗС Shell. ВАКС дозволив державі конфіскувати 49% акцій компанії, яка до початку війни належала екс-голові «Роснєфті» Едуарду Худайнатову. Однак за час вторгнення була проведена емісія акцій з метою розмити долю Худайнатова, і по факту його частка розбилася до міноритарної.
Втім, опозиційні депутати не повірили у благі наміри авторів законопроекту. Депутат Олексій Гончаренко відверто назвав ініціативу «спробою рейдерського захоплення».
«Законом запроваджується проста рейдерська схема: серед акціонерів прибуткових підприємств знаходять міноритарного учасника, і РНБО накладає на нього економічні санкції. Далі всі 100% акцій підприємства вилучаються до державної власності, а непідсанкційні особі — роками судяться за відновлення своїх прав та компенсацію збитків» – зазначає Олексій Гончаренко.
На його думку, запропонований законопроект є антиконституційним та дискримінаційним, таким, що порушує права власності осіб, і тому має бути відхилений або доопрацюваний.
«Інакше до нас ставитимуться як до тиранії, з відповідними наслідками. І жодних інвестицій ми не дочекаємося», – резюмує народний депутат.
Ця ідея відверто обурила і бізнес. У спілці українських підприємців звернули увагу, що запропоновані у документі норми не встановлюють чітких критеріїв та вимог щодо можливих рішень уряду при стягненні 100% акцій підприємства, а також «відкривають можливість фактичної націоналізації будь-якої компанії в Україні у разі, якщо будь-яка особа є міноритарним акціонером (без впливу на діяльність компанії) з 1% акцій або цінних паперів цієї компанії, і перебуває під санкціями».
У Спілці запропонували відправити законопроект на експертизу до НАЗК, а до того часу відкласти його розгляд у сесійній залі.
Експерти стверджують, що в разі ухвалення законопроекту у нинішній редакції під стягнення 100% акцій можуть потрапити тисячі компаній. Наприклад, мобільний оператор «Київстар», де є частка російського бізнесмена Михайла Фрідмана, або «Метінвесту», одним з акціонерів якого є Smart Holding, що належить підсанкційному бізнесмену Вадиму Новинському.
Після критичних зауважень автори відкликали законопроект – його чекає доопрацювання. Втім, після цього документ знову планують внести до порядку денного та проголосувати на найближчому пленарному засіданні.
Вікторія Чирва
Obraz Gerd Altmann z Pixabay