2 травня 2024 року. В Україні черговий скандал: низка блогерів та медіа повідомили, що у країні офіційно обмежено права людини на свободу слова, зібрань, повагу до приватного та сімейного життя, свободу виборів тощо. Новина збурила суспільство. З’явились численні коментарі, що Україна стає тоталітарною державою і може перетворитись на Північну Корею. Що насправді означає часткове обмеження прав людини в Україні та як до подібних обмежень ставляться в Євросоюзі?
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що інформація про частковий відступ Україною від дотримання Європейської Конвенції про захист прав і свобод людини “була подана викривлено”:
“Йдеться не про обмеження прав людини, а про часткове скасування обмежень, які були застосовані раніше!».
Міністр юстиції Денис Малюська пояснив: «Україна у квітні не призупинила захист, а якраз навпаки – переглянула та забрала застереження щодо обмеження певного набору прав». Додав, що це не ноу-хау — так чинять усі країни, які ведуть війну, “крім рф, звісно, у них з правами людини завжди погано”.
Україна дійсно надіслала до Ради Європи документ, який стосується обмежень прав, які передбачає Конвенція з прав людини. Це інформування стало вже двадцятим з 2015 року. Саме тоді вперше Україна повідомила про такий відступ. Йшлося про можливість затримувати підозрюваних у тероризмі без ухвали суду. Був також відступ від права на вільне пересування, таємницю кореспонденції, недоторканність житла, права на справедливий суд і на ефективний правовий захист.
Ці обмеження діяли в зоні АТО. У листопаді 2015 року Україна повідомила Раді Європи про конкретні населені пункти в Донецькій і Луганській областях, де права обмежили. А в червні 2016-го подала оновлений список.
Аналітики не вважають нинішнє інформування Ради Європи чимось надзвичайним. Військовий експерт Євген Дикий вважає, що обмеження прав та свобод громадян неминуче під час бойових дій: «Навіть Європейська конвенція з прав людини містить обмовку про обмеження прав громадян під час війни. Хотілось побачити ту людину, яка вважає, що є шанс перемогти у війні, не обмеживши права й свободи громадян. На жаль, без цього ми не зможемо подолати ворога. До того, у цій війні воюють дві країни, які по-різному ставляться до цього питання. В Росії взагалі не визнають права й свободи громадян. І якщо ми зараз частково не обмежимо права й свободи, то може статись так, що ми втратимо все, що мали”.
Євросоюз із розумінням поставився до заходів, яких вживає Україна у стані війни. Речник ЄС Петер Стано заявив:
“Ми не вважаємо, що українські партнери будуть робити якісь кроки з “недоброї волі”. Ми повністю розуміємо важкі та складні умови, в яких вони діють. У нас немає причин вважати, що вони будуть здійснювати будь-які кроки з метою порушити власні міжнародні зобов’язання, ті питання, цінності й принципи, які є дуже важливими для ЄС і для відносин між Україною і Європейським Союзом”.
Член української делегації в ПАРЄ Євгенія Кравчук теж висловлюється за часткове обмеження прав українців: «У Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є 15-та стаття, яка допускає під час воєнного або надзвичайного стану частково обмежувати права. Є, наприклад, комендантська година, а це стосується свободи пересування. І, можливо, хтось і захоче, наприклад, подати до суду за те, що його оштрафували за порушення комендантської години та порушили його право на свободу пересування. І щоб не було таких безглуздих випадків, ми одразу декларуємо те, що в Україні запроваджено воєнний стан і деякі права громадян можуть бути обмежені».
Чимало суперечок виникає довкола заборони на проведення мітингів та демонстрацій. Однак це, переконують аналітики, робиться виключно з питань безпеки. Адже багатолюдні зібрання можуть стати ціллю для провокаторів, диверсантів або російських обстрілів. Про це неодноразово попереджала влада. І про підступність ворога свідчать численні випадки, коли ракета влучає саме у велелюдні натовпи цивільних.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко намагається вгамувати суспільство: «Не йдеться про ліквідацію прав людини. У разі війни або інших надзвичайних обставин, коли під загрозою перебуває життя нації, держава має право відступити від деяких своїх зобов’язань за Європейською конвенцією. Це і було зроблено».
Багато питань і стосовно виборів, на які вплинула війна. Тут думки авторитетних експертів однозначні: право на вільні вибори не може бути реалізоване під час повномасштабної війни — люди, які перебувають на передовій, не зможуть нормально проголосувати та не можуть бути кандидатами. Також неможливо забезпечити максимальну безпеку виборчого процесу. Крім того, мільйони українців наразі перебувають за кордоном. Законні вибори можливі тільки після закінчення війни. І ця теза обговоренню не підлягає. Як і інша: українська влада жодним чином не буде об межувати права своїх громадян, щойно закінчиться воєнний стан.
Загалом заява про відступ, яку зробила Україна, не означає, що права зникають або анулюються. Вони залишаються. Їх можна захистити, використовуючи передовсім національні засоби правового захисту, зокрема судову систему. Хоча на даний момент за захистом цих прав тимчасово, поки тривають бойові дії, громадяни України не можуть звернутися до Європейського суду з прав людини.
Вікторія Чирва
Photo by Markus Spiske on Unsplash