26 лютого 2024 року. Перші в історії рибної галузі аукціони, що тривали впродовж минулого року, додали до державного бюджету понад 95 мільйонів гривень. Це більш ніж удесятеро перевищує стартову ціну лотів. Чи продовжиться ажіотаж на видачу ліцензій для 300 об’єктів господарювання цьогоріч?
Перші спроби врегулювати проведення конкурсів з риболовного промислу у водоймах України через відкриті електронні торги держава намагалася зробити ще 2019 року, оскільки до того державне регулювання цього ринку було незрозумілим і непрозорим. Так, до початку реформи за весь 2022 рік плата за використання водних біоресурсів становила лише 10,2 млн грн. І лише після того, як уряд перевів рибні аукціони на “Прозоро. Продажі”, місцеві бюджети торік уже отримали у десять разів більше — майже 110 млн грн. Це тільки один із прикладів, як держава 2023 року в умовах повномасштабної війни ризикнула вдосконалити регулювання ринків.
Віднині вилов риби має узгоджуватись з центральними органами влади, а Міністерство аграрної політики та продовольства забезпечить бізнес-структури офіційними дозвільними документами. Встановлені ліміти будуть розбиватись на квоти, які вказують на дозволену кількість водних біоресурсів до вилову, з абсолютно чітко визначеними правилами. Це дозволить уникнути корупційних ризиків, стверджують аналітики.
Квоти виставляються на відкриті аукціони із стартовою ціною, яка представляє мінімальний податок, що повинен надійти до держави від використання водних біоресурсів, сприяючи їх відновленню. З цього моменту починається процес торгів. І вони, як свідчить практика, можуть продемонструвати неочікувані результати. Як це було на минулих торгах: за всіма реалізованими на аукціонах суми, запропоновані переможцями, значно перевищували стартову ціну. Іноді фіксували збільшення у 50 разів. Самі ж учасники торгів переконують, що часи детінізації рибної галузі, нарешті, настали.
«Відтепер пострадянські підходи управління в рибному секторі покрокують у минуле, саме туди, де їм місце. На заміну архаїзмам прийде новий рибний менеджмент, якого вже давно очікують рибалки, які займаються як рибним бізнесом, так і любительським ловом» – підсумовує тимчасово виконуючий обов’язки голови Держрибагентсва Ігор Клименок.
Перший аукціон у системі “Прозоро. Продажі” було проведено рік тому. Це була «пробна кулька», спроба з’ясувати, чи спрацює новація. За право промислового вилову риби у річках Дунай та Дністер змагалися усього чотири учасники. Стартова ціна лоту складала 12 тис грн, а у фінальній частині сягнула 150 тис грн. У профільному відомстві такий початок сприйняли з оптимізмом.
І ось чому. Україна через повномасштабне вторгнення практично позбавилась виходу до Чорного та Азовського морів. Через підступні дії агресора втрачено Каховське водосховище. Попри це, рибна галузь продовжує залишатися джерелом максимального доходу для місцевих та обласних бюджетів. І саме аукціони сприяють наповненню місцевих бюджетів. Статистика свідчить: до бюджетів на місцях орієнтовно за місць перераховують 9,5 млн грн. Для порівняння: сплата за промисловий вилов риби у внутрішніх водоймах за увесь минулий рік була майже така ж – 10 мільйонів гривень.
Наразі в Україні працює понад 300 суб’єктів господарювання в промисловому рибальстві та зареєстровано понад 3,5 тисячі суб’єктів, що займаються аквакультурою. Тимчасовий виконувач обов’язків голови Державного агентства меліорації та рибного господарства Ігор Клименок вважає, що зроблено перші кроки врегулювати рибну галузь.
«Система «Прозоро. Продажі» доступна будь-якому бізнесу, будь-якому суб’єкту господарювання, будь-кому з рибалок. Ми її називаємо є-Риба – це єдина інформаційна система в галузі рибного господарства, яка дозволить нам створити дистанційний контроль, мінімізувати контакт бізнесу і державних чиновників, державних інспекторів, де розподіл ресурсів, видача дозволів, звітування будуть проходити онлайн”, – розповідає чиновник.
Його підтримує голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду. За його словами, рибна галузь дійсно потребує потужних змін. Адже через російську агресію збитки рибного господарства України у 2022 році склали майже 50 мільйонів доларів. Зменшилися виробничі потужності, постраждали рибні господарства, збільшились видатки та скоротились доходи у підприємців, що займалися промисловим рибальством.
«Після перемоги Україні доведеться роками відновлювати наші рибні ресурси. Поки ж, українці споживають переважно імпортну рибу. Це понад 80%. Тому варто приймати потрібні рішення вже зараз. І аукціони – це лише частина реформи. Галузь потребує більших змін. Можна тільки вітати швидку видачу дозвільних документів в електронному вигляді, створення Єдиної державної електронної системи управління рибною галуззю «Є-риба», встановлення законодавчих вимог до рибоприймальних пунктів, посилення контролю за виловом риби», – наголошує депутат. Вкотре підкреслює, що рибні аукціони доводять ефективність розпочатої рибної реформи, попри війну.
Вікторія Чирва
Photo by Fredrik Öhlander on Unsplash