21 листопада 2023 року. Уряд затвердив фінансовий план «Укрзалізниці». В ньому зазначено дохід загальним обсягом 103,2 млрд грн, зокрема, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) планується в обсязі 98,6 млрд грн. Збитки закладено на рівні 12,6 млрд грн.
Загальні витрати компанії у 2024 році заплановані на рівні 115,8 млрд грн, зокрема, передбачене зростання собівартості реалізованої продукції на 13%, головним чином за рахунок необхідності підвищення заробітної плати та підвищення тарифів на електроенергію.
Також передбачається, що наступного року «Укрзалізниця» розраховує освоїти 38 млрд грн капітальних інвестицій. Ці кошти, зокрема, будуть спрямовані на відновлення пошкодженої ворогом інфраструктури та розбудову переходів з країнами ЄС, – стверджують у керівництві компанії.
Голова правління «УЗ» Євген Лященко зазначив, що фінплан на 2024 рік не передбачає залучення коштів з держбюджету, левова частка яких йде на фінансування обороноздатності країни. Підтримувати власну інфраструктуру, підвищувати зарплати залізничникам та вкладати кошти у розвиток компанії оператор планує за рахунок власних коштів та залучених коштів міжнародних фінансових інституцій.
Загалом за останній рік, попри війну, «Укрзалізниці» вдалося вибратися з фінансової ями розміром в 11 млрд грн. За перше півріччя монополіст вийшов на прибуток у 4,8 млрд грн. 2023 рік «Укрзалізниця» закінчить прибутковою компанією, – запевняє Лященко.
Майже парадокс, але чи не вперше за багато років рівень дохідності компанії збільшують пасажирські перевезення. Ясна річ, що левову частку прибутку приносять міжнародні рейси. Відтак у компанії прораховують ефективність прокладання нових маршрутів і витратами на їхнє обслуговування.
Найбільший ажіотаж спостерігається на польському напрямку. Самі лише потяги до Польщі принесли «Укрзалізниці» 800 млн грн прибутку у 2023 році. Щоправда, є і проблеми. Одна з них – перекупники пасажирських квитків, тому «УЗ» та Мінцифри об’єднали зусилля для боротьби з ними. Віднедавна квитки на потяги міжнародного сполучення можна придбати у додатку «Дія.Підпис». Достатньо лише верифікації. Нова функція в Дії дасть змогу відстежувати потенційних перекупників і після перевірки блокувати їхні акаунти. Обліковий запис отримає відповідне маркування, і користувач не зможе купувати квитки на популярні потяги та повертати їх онлайн, навіть якщо видалить застосунок і спробує пройти верифікацію через інший пристрій.
Йдеться, насамперед, про найзатребуваніший в Україні прямий потяг Київ-Варшава-Київ. Його вже охрестили потягом-привидом. Усе через те, що квитки на нього придбати практично неможливо через перекупників. Ажіотаж навколо цього рейсу виник не вчора. Від самого початку повномасштабного вторгнення рф залізниця взяла на себе частину пасажиропотоку авіаліній, коли закрився повітряний простір в Україні. Навантаження на міжнародне сполучення залізницею зросло у кілька разів.
Експерт із залізничного транспорту та автор блогу “Залізні Магістралі” Олег Васильєв вбачає проблему не тільки в обмеженій кількості вагонів європейського габариту. Варшавський потяг складається із п’яти вагонів, які вміщують по 30 пасажирів. Загальна кількість місць – 150. Бажаючих виїхати щодня до 1000 осіб. Звісно, що за умов шаленого попиту цього недостатньо.
Наявність дефіциту квитків породжує зловживання, – підсумовують аналітики, вказуючи на необхідність боротися з перекупниками. За розрахунками Forbes, на одному потягу перекупники можуть заробляти від 388 000 грн до 510 000 грн. Адже «націнка» за кожен квиток складає майже 3 000 грн. Спритні ділки пропонують придбати проїзні документи на OLX, у телеграм-каналах, фейсбук- та інстаграм-сторінках.
Наприкінці літа поточного року «Укрзалізниця» домовилася з найбільшою в Україні платформою оголошень OLX, щоб обмежити продаж залізничних квитків на платформі. Для цього в OLX розробили спеціальний алгоритм, який не дозволяє публікувати такі оголошення. Це допомогло істотно зменшити кількість квитків, які припадають на винахідливих перекупників. Наразі, за аналізом експертів, непрямі продажі складають 20-30%. Однак залишилася низка інших каналів, які обмежити складніше.
Перевізник вирахував чотири найбільш поширених схеми, якими користуються перекупники. Скажімо, шахрай купує квиток, щойно оголошують продаж. Оформлює квиток на своє чи вигадане ім’я і в такому вигляді продає пасажиру. У такому випадку провідники не пустять людину до купе, тому що ім’я у квитку не збігається з іменем у паспорті. При цьому зловмисники обіцяють пасажирам, що у них не буде жодних проблем. Та коли людина залишається зі своїми валізами на пероні і намагається зв’язатися з «продавцем», він не відповідає.
Схема номер два дещо «цивілізованіша». Перекупник купує квиток заздалегідь, оформлює його на своє чи вигадане ім’я. Після отримання замовлення у графічному редакторі змінює прізвище на квитку на реальне ім’я потенційного пасажира. Такі квитки, стверджують експерти, важко відрізнити від справжніх. Працівники УЗ за бажання могли б звіритись зі списком пасажирів, однак роблять це неохоче.
Вигадали шахраї іще одну схему. У перший день відкриття продажів намагаються атакувати ботами системи УЗ і за допомогою скриптів швидше за інших викуповують квитки. І хоча такі облікові записи постійно блокують, “махінатори” вигадують нові алгоритми. Якщо перекупник уже має замовника, він оформлює квиток одразу на його прізвище. Якщо ж ні, то при отриманні замовлення здає квиток, взятий раніше на довільне ім’я, і тут же викуповує на потрібне ім’я.
В “Укрзалізниці” запевняють, що борються із такими “спекулянтами” – блокують їхні акаунти. Але зрозуміло, що вони потім реєструються заново і продовжують працювати, пояснюють експерти.
Відтепер врятувати ситуацію має «Дія». Та щоб робити висновки про ефективність нової системи, треба почекати принаймні місяць, вважає директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк. «Якщо є аналогія з BankID, не знаю, як можна буде обходити систему після цього», – додає він. Та перекупники можуть «перекваліфікуватись» ще швидше, пишуть користувачі у соціальних мережах. Цифровізація не обійшла охочих заробляти на перепродажу проїзних документів.
Вікторія Чирва
Image by Peter van de Ven from Pixabay