15 листопада 2023 року. Дискусії щодо доцільності телемарафону «Єдині новини» помітно активізувались. Серед головних закидів на його адресу – ризики, яких він може завдати для майбутнього медіа як бізнесу, а також для свободи слова загалом. Своє занепокоєння через медіа політику офіційному Києву висловив і Євросоюз. Чи відважиться влада переформувати медійний простір у найближчому майбутньому?
Нещодавно Київський міжнародний інститут соціології провів опитування серед українців щодо рівня довіри до інституцій та організацій в суспільстві. Результати дослідження засвідчили, що українці втрачають довіру до національного телемарафону «Єдині новини». Кількість тих, хто не довіряє телемарафону, зросла з 12% до 39%.
Телемарафон “Єдині новини” запустили невдовзі після повномасштабного вторгнення росії в Україну у лютому 2022 року. Він об’єднав державний канал “Рада”, Суспільне мовлення та великі комерційні канали – ICTV/СТБ, 1+1, Інтер та “Україна 24” (згодом його замінив канал-новачок “Ми-Україна”). Канали поділили ефірний час між собою, розбивши його на шестигодинні слоти.
На початку російського вторгнення марафон задовольнив життєво важливі потреби суспільства та самих телевізійників, переконаний голова Незалежної медійної ради, медіа експерт Отар Довженко. “Але ситуація в країні стабілізувалась, медіа адаптувались, дезінформації стало набагато менше, – каже аналітик. – І з певного моменту марафон став задовольняти насамперед потребу влади в тому, щоб каналізувати інформацію і тримати під контролем наймасовіший традиційний вид медіа — телебачення”.
Деякі експерти називають зниження довіри до марафону не критичним. Але зауважують, що нинішня динаміка вказує на запит громадськості на переосмислення функціонування телемарафону. Голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко стверджує, що частина працівників і навіть керівників каналів, котрі долучилися до «Єдиних новин» вважають, що формат повинен бути більш гнучким.
Однак владі доведеться реагувати на запити суспільства і зважитись на зміни формату телевізійного мовлення, кажуть аналітики медійного простору. “Передусім — він уже змістовно себе вичерпав і лише мінусує рейтинги телеканалів, які в ньому беруть участь. Спочатку з марафону хотіли зробити пропагандистську машину, яка протистоятиме пропаганді рф. Але ідея не зіграла. Зараз там жодної нової інформації немає, всі повторюють одне за одним, одні й ті самі спікери, тільки слова змінюють. У результаті — сильне падіння рейтингу його учасників”, — наголосив політолог Олексій Кошель.
На зміні формату медіапростору наполягає і Єврокомісія. У її звіті чітко сказано, що рішення президента про впровадження єдиної інформаційної політики шляхом об’єднання програм усіх національних телеканалів в єдину інформаційну платформу на початку війни «призвело до розширення державного контролю над мовленням і деяких обмежень». Вочевидь, під обмеженнями розуміється виключення з цифрового ефіру одразу трьох опозиційних телеканалів – “Еспресо”, “Прямий” та “5 канал”. Європейські партнери зазначають, що тепер, через понад півтора року війни український «медіаландшафт» України має бути відновлений.
Причини, з яких уряд не прагне зміни формату телевізійного мовлення, лежать на поверхні, переконують експерти. Канали, що працюють в телемарафоні, гарантують не лише відсутність на українському телебаченні ворожої пропаганди, а й критичних оцінок дій влади. Певне, через це відключили від спільної мережі канали опозиційних політичних сил. Низка аналітиків вважають, що через потужність впливу телемарафону опозиційні медіа не мають паритету з провладними ресурсами.
Керівниця Інституту масової інформації Оксана Романюк застерігає, що існування єдиного телемарафону протягом довгого часу може ще більше відвернути людей від телебачення та зіпсувати демократичний імідж України у світі.
Між тим, в ОП не бачать причин закривати телемарафон “Єдині новини”. Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк стверджує, що на сьогодні є “багато є можливостей, майданчиків та інструментів” для висвітлення різних точок зору. Відтак, немає підстав для припинення функціонування телемарафону.
А отже, й надалі з державного бюджету продовжуватимуть надходити мільйони гривень. У ЗМІ просочилась інформація, що державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України» без тендерів роздало 465,15 млн грн на створення інформаційних програм і матеріалів для марафону «Єдині новини #UAразом». Це майже удвічі більше у порівнянні з 2022 роком – 230 млн грн.
Популярний медіа ресурс «Главком» оприлюднив цифри, кому перепало найбільше бюджетних грошей на телемарафон. У лідерах – канали Віктора Пінчука. Їм для виготовлення контенту для марафону з початку року виділили 141,72 млн грн.
На другом місці – канал «Ми – Україна». Його заснували колишні журналісти розформованого медіа холдингу «Україна» мільярдера Ріната Ахметова. Вони отримали 125,48 млн грн.
Далі йде телерадіокомпанія «Студія 1+1», яка пов’язана з олігархом Ігорем Коломойським, який після арешту передав свої права в управління трудового колективу. Зміна власника не завадила отримати 98,69 млн грн державних коштів.
До слова, відповідно до регулярних моніторингів профільного видання “Детектор медіа”, який від створення марафону підраховує та класифікує журналістські порушення у телемарафоні, саме у слотах “Ми-Україна” та державного каналу “Рада” трапляється найбільше матеріалів з ознаками політичного піару на підтримку влади. Причому фігурантами таких матеріалів зазвичай є не сам президент, а представники його офісу – Андрій Єрмак, його радники та заступники.
Тож навряд чи радники погодяться радикально перекроїти медійний простір. А дарма, кажуть політологи. Розпуском телемарафону українська влада продемонструвала б західним партнерам, що в Україні панує демократія і свобода слова.
Вікторія Чирва