7 листопада 2023 року. Польські перевізники, як і обіцяли, розпочали страйк на кордоні з Україною, чим ускладнили рух для вантажівок з боку Польщі. В Україні називають це «болючим ударом» у спину і сподіваються дипломатичними шляхами переконати сусідів скасувати страйк.
Основні вимоги ініціаторів протестів – привернути увагу до ситуації на ринку транспортних перевезень, скасування так званого «транспортного безвізу» для українських міжнародних перевізників, заборона на реєстрацію у Польщі транспортних компаній з капіталом, що походить із України. Організатори погрожують заблокувати кордон до кінця року. Чи зможе Україна не допустити блокади, які заходи вживаються для нормалізації транскордонного руху?
Наразі польські вантажні перевізники заблокували рух вантажного транспорту у напрямку пунктів пропуску “Ягодин-Дорогуськ”, “Краківець-Корчова”, “Рава-Руська-Гребенне”. Ускладнення руху можливе як на в’їзд до Польщі, так і на виїзд. Між тим, пасажирських перевезень, переміщення гуманітарної та військової допомоги вимоги страйкарів не торкаються.
Аналітики застерігають, що Україна на порозі чергової напруженості у стосунках із Польщею. Про ймовірність блокування перетину кордону вантажівками українська сторона знала заздалегідь. До слова, це не перша спроба, адже у травні поточного року відбулось блокування найбільшого пункту пропуску «Ягодин-Дорогуськ», яке тривало більше двох тижнів. Нинішня блокада розрахована на двомісячний термін.
Посол України у Польщі Василь Зварич вважає, що страйк перевізників ставить під загрозу «коридори солідарності, якими зерно з України вивозиться до інших країн: «Блокування польськими перевізниками доріг до прикордонних переходів між Україною та Польщею – це болючий удар у спину Україні, яка страждає від російської агресії. Під загрозою – «коридори солідарності» між Україною та ЄС, що проходять через територію Польщі».
І хоча офіційних вимог від польських перевізників не було передано жодному представнику української сторони, експерти вже почали аналізувати ситуацію та дошукуватись причин страйку.
Найголовніша причина, стверджують аналітики, криється в тому, що польські перевізники остерігаються конкуренції з українськими колегами. Оскільки перші мають найбільший автопарк у ЄС, тож і намагаються вибити для себе преференції.
Треба розуміти, що для України польські кордони – ключові ворота для експорту на Захід. Через Польщу вивозить стільки товарів, як через усі інші країни-сусідки, разом узяті. Наразі, у розпал сезону вивезення експорту, черги на польських кордонах розтягнулися у часі на 10-14 днів. Страйкарі висувають вимогу – пропускати одну вантажівку протягом однієї години.
Для українських перевізників це не просто болючий і підступний удар, а питання виживання в умовах російської агресії. Українці сьогодні складають 85% тих, хто перетинає українсько-польський кордон, щоб завезти в Україну товари чи вивезти експорт.
Зараз у середньому кордон із Польщею перетинають 40 000–50 000 вантажівок на місяць, тобто у річному вимірі вдвічі більше, ніж до війни. І на те є об’єктивні причини: через війну, закрите небо й обмежені порти автомобільний транспорт та залізниця – єдина можливість для України забезпечити вантажні перевезення в обидва боки від кордону. Польські перевізники чомусь вбачають у цьому загрозу та висувають все нові вимоги.
Найперша вимога – повернути необхідність отримання дозволів ЄС українським перевізникам. А це означає скасування так званого «транспортного безвізу», погодженого на рівні угоди між Україною та ЄС. І цього року Україна домоглася продовжити таку опцію до кінця червня 2024 року. Польські перевізники висловлюють своє невдоволення таким рішенням, так само як і скасуванням дозвільної системи для українських далекобійників у рамках транспортного безвізу.
Вони наголошують, що рівень дозволів має бути таким, як до початку повномасштабного вторгнення, а саме – не більш як 200 тисяч дозволів на рік. Крім цього, вимагають створення окремої̈ електронної̈ черги для польських перевізників, доступ до системи “Шлях” та заборону видачі польських ліцензій̆ для перевізників, що мають капітал не з ЄС.
Зрештою, Україна та Польща підписали меморандуми, які визначають, скільки авто має пропускати кожен пункт на кордоні на день, стверджують у Мінінфраструктури. За підсумками жовтня виконання меморандумів склало усього близько 50%. Найбільший пункт пропуску «Ягодин – Дорогуськ» за день має проїжджати 680 вантажівок, а насправді їдуть у середньому на 250 машин менше. А по всій лінії кордону тільки впродовж жовтня не змогли її перетнути приблизно 35 000 вантажівок. Втрати експортних потужностей для України колосальні. Аналітики зауважують, що таке істотне сповільнення перевезень завдає шкоди не тільки українському, а й польському й іноземному бізнесу під час виконання контрактів на постачання товарів.
Втім, Україна налаштована на діалог: в уряді обіцяють всебічно вивчити вимоги польських страйкарів, аби у найкоротші терміни переконати їх розблокувати пункти пропуску. Заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач запевняє: «За наявності офіційної та аргументованої позиції з боку польських партнерів ми відкриті до конструктивного діалогу. Для нас важливо, щоб інтереси перевізників обох країн були враховані. Хочемо запевнити перевізників та експортерів: команда цілодобово працює над пошуком рішень, щоб якомога швидше розблокувати пункти пропуску».
Наразі Україна направила до Польщі дипломатичну ноту з проханням не допустити блокування польськими перевізниками спільного кордону.
“Ми сподіваємося, що польська влада зуміє досягти порозуміння з потенційними протестувальниками, щоб уникнути блокування кордону. Адже такі погрози протестувальників блокувати рух в пунктах пропуску зовсім не допомагають іміджу Польщі, а також тим польським підприємцям, які беруть участь чи мають намір брати участь у проєктах з відбудови України», – зазначив посол України у Польщі Василь Зварич.
Вікторія Чирва
Photo by Siora Photography on Unsplash