Геть з України московського попа!

20 жовтня 2023 року. Верховна Рада України у першому читанні прийняла законопроект, який у разі схвалення у другому читанні реально запускає процес заборони Української православної церкви московського патріархату. Попри сумніви, що у парламенті забракне голосів, голосування виявилось результативним – 267 депутатів висловились «за». Та чи означає це, що процедура заборони релігійних громад, пов’язаних з росією, буде простою?

Суперечки про необхідність ухвалення спеціального закону для обмеження діяльності церков, що керуються з країни-агресорки, почались практично одразу після повномасштабного вторгнення. Від першого дня було зрозуміло, що РПЦ та її наставник патріарх Кирило не тільки послідовно підтримали російські війська, а й благословили на вбивство цивільних людей в Україні.

За даними соціологічного опитування Київського міжнародного інституту соціології 66% українців вважають, що діяльність УПЦ (МП) необхідно заборонити. Втрутитись у ситуацію мусив президент. За дорученням глави держави уряд подав свій законопроект, сам Зеленський кілька разів анонсував його схвалення, однак майже десять місяців парламент не наважувався його проголосувати. Причина в тому, пояснюють експерти, що навіть у президентській фракції існує потужне лобі УПЦ МП, що дозволяє зволікати з забороною церкви з кремлівськими наративами.

Голова парламенту Руслан Стефанчук неодноразово заявляв, що навряд чи у ВР набереться достатніх 226 голосів за документ, а керівник фракції Давид Арахамія в ультимативній формі наполягав: якщо колеги будуть виступати за схвалення законопроекту, частина «Слуг народу» відмовиться голосувати за бюджет та інші важливі закони.

Однак після складних компромісів Рада таки проголосувала «найм’якіший» з проектів, який передбачає непросту та тривалу заборону релігійних громад, пов’язаних з росією.

72  депутати проігнорували голосування за законопроект про заборону діяльності релігійних організацій, пов’язаних з державою-агресором.

Найбільший відсоток нардепів, які “випарувались” під час цього голосування від усього складу у депутатських групах “Відновлення України” (59%), “За майбутнє” (29%) та ПЗЖМ (27%). А от фракції “Європейська солідарність” та “Голос” проголосували одностайно.

Суспільство відверто обурив виступ з трибуни ВР Юрія Бойка від забороненої наразі ОПЗЖ. Він заявив, що церква в Україні відділена від держави, а предстоятель московської церкви в Україні Онуфрій взагалі є патріотом України і користується довірою вірян. Про те, що Онуфрій усіляко поширює російську пропаганду, а у Києво-Печерській лаврі приймав полонених російських окупантів, Бойко чомусь не згадав.

Інші депутати, що не додали своїх голосів за заборону, стверджують, що документ призведе до розколу суспільства, буде грати на руку кремля. Віктор Єленський, голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті зауважує: «Йдеться не про заборони і розкол суспільства, а про припинення впливу московського патріархату, який є не натхненником агресії проти України, а повноцінним її учасником. Йдеться про припинення цього впливу, про демонтаж структур московського патріархату. Та в жодному разі не йдеться про те, щоб люди, які дотепер входили в цю церкву, не мали змоги сповідувати свою віру і гідно висловлювати свої релігійні почуття».

З самого початку профільний комітет рекомендував схвалити  чотири законопроекти, які стосувались обмежень чи заборони релігійних організацій, пов’язаних з країною-окупантом, однак до сесійної зали на голосування винесли саме урядову ініціативу. Частина нардепів з різних фракцій та груп, а також експерти наголошували, що документ Кабміну досить «беззубий» і там не йдеться про заборону як таку. Натомість ним передбачено проводити держорганами релігієзнавчу експертизу для подальшого обмеження, що натомість може перерости у багаторічні судові процеси з релігійними структурами. Виглядає цей механізм так: державна служба з етнополітики та свободи совісті спочатку має встановити, що певна релігійна організація має свій центр у росії. Після цього служба видає припис церкві, щоб виправити цю ситуацію.

До другого читання документ теоретично можуть змінити і зробити жорсткішим, проте голосів для цього може не виявитись. Тепер усі сторони будуть подавати до другого читання свої правки і їх може бути надзвичайно багато. Свої зміни будуть подавати як прихильники, так і противники документу. Для подачі своїх зауважень депутати мають два тижні. А от коли та в якому вигляді закон можуть ухвалити в цілому, прогнозувати ніхто не береться. Це можуть бути тижні чи місяці, кажуть аналітики.

Народний депутат від «Європейської солідарності» Микола Княжицький має свою позицію: «Замість того, щоб раз і назавжди на законодавчому рівні заборонити діяльність на території України ворожої структури – РПЦ та її попів-кгбістів в цілях національної безпеки, що повністю відповідає європейському праву і реалізовано у інших країнах (як наприклад Латвія), прийняття законопроекту 8371 – це імітація і розтягнення рішення на роки».

В УПЦ ж обіцяють оскаржити закон у разі його повного ухвалення. Стверджують, що від травня 2022 року є незалежною від москви церквою. Сором’язливо замовчують той факт, що СБУ має доволі широкий список колаборантів, які прикриваються попівськими рясами і активно підтримують війну проти власного народу.

Вікторія Чирва
Image by kwitkowski from Pixabay

 

Facebook
Twitter
LinkedIn