12 жовтня 2023 року. Президент України Володимир Зеленський зробив доволі неоднозначну заяву. Сказав, що не буде балотуватись на посаду глави держави, коли закінчиться війна. Однак якщо вибори відбудуться під час війни, братиме у них участь. Аналітики й політологи по-різному сприйняли позицію Зеленського. А громадськість вкотре розбурхала інформація про можливість виборів під час воєнного стану.
Сам Володимир Зеленський зазначив, що «вибори в Україні – це «складна історія». Якщо парламент і уряд «вирішать виклики, пов’язані із цими виборами, то їх можна буде проводити». І політологи, та й суспільство загалом, побачили в цьому висловлюванні ще більше інтриги.
Громадська думка щодо ймовірності виборів надто категорична. Проводити вибори без участі тих, хто боронить країну на фронті – свого роду цинізм. Вибори без прозорого механізму голосування тих, хто за кордоном і за відсутності оновленого реєстру, – це точно не про вибори, а скоріше про імітацію. Аналітики зауважують, що під час війни аж ніяк не вдасться забезпечити безпеку на виборчих дільницях, а надто у прифронтовій зоні. Під питанням лишається і доступ кандидатів до ЗМІ. Та ще купа речей, які потребують законодавчого уточнення.
До того ж, стратегічні західні партнери у більшості своїй неодноразово заявляли, що не бачать гострої необхідності у проведенні виборів в умовах воєнного стану. Винятком виглядає хіба що заява президента ПАРЄ Тіні Кокса: «Не буде жодних претензій до України, якщо вибори будуть неідеальними. Але якщо ви не проведете вибори — то у всіх будуть до вас запитання. Демократія — це, звичайно, не тільки вибори. Але без виборів демократія неможлива».
Експерти своєю чергою наголошують, що у нинішньому складі парламенту голосів за організацію будь-які вибори точно не вистачить. А в середині вересня понад 100 українських громадських організацій підписали заяву проти проведення виборів під час воєнного стану та назвали всі заяви щодо них маніпуляціями.
Секретар РНБО Олексій Данілов заявив: «Проведення виборів у тих умовах, в яких знаходиться наша країна – це питання про внутрішню дестабілізацію. Чому? Що таке вибори, перш за все? Це змагання платформ, це величезні дискусії, це з’ясування, куди має рухатися країна. Мова ж іде про вибори до Верховної Ради і вибори президента. Ви уявляєте собі, як в стані війни будуть розгортатися такі дискусії?».
Дискусії про проведення елекцій в Україні точаться вже не перший місяць. До російського вторгнення очікувалося, що восени 2023 року в Україні проведуть чергові парламентські вибори, а вже у березні 2024 року – президентські. Проте реалії внесли свої корективи. І на них треба зважати.
Хоч голова Комітету виборців України Олексій Кошель не виключає варіанту, що влада може піти на достатньо ризиковий сценарій і призначити вибори, тобто прийняти так зване політико-правове рішення та знехтувати нормами Конституції. «Недарма пан Стефанчук заявляв про своє тлумачення Конституції України та розповідав, що проведення виборів можливе, оскільки Конституція прямо не забороняє. Ризик є в тому, що частина суспільства може сприйняти вибори як нелегітимні».
«З юридичної точки зору провести президентські вибори можливо, але ж знову виникають питання щодо безпеки виборців в Україні та труднощі організації голосування за кордоном», – стверджує співголова Ради Реанімаційного пакету реформ Юлія Кириченко. І додає, що так чи інакше треба дослухатися до громадської думки.
«Немає кращого механізму розхитати країну зсередини, ніж зараз проводити вибори»,- заявив голова правління Фундації De Jure Михайло Жернаков. На його переконання, обмеження прав під час воєнного стану задля того й існують, щоб суспільство максимально консолідувалося. Схилити Україну на бік проведення виборів зараз може бути політичною грою агресора, переконують політологи. Наголошують, що Україні треба краще комунікувати неможливість проведення виборів саме з міркувань безпеки. Шляхом опитування громадян, приміром.
Соціологи заміряли настрої суспільства щодо майбутньої зміни влади. Так, у своєму свіжому дослідженні Центр Разумков з-поміж багатьох питань запитав в українських громадян про їхнє ставлення до ідеї змінити владу під час війни, тобто зважитись на вибори. За результатами дослідження, лише 15% опитаних позитивно ставляться до ідеї проведення загальнонаціональних виборів в Україні до завершення війни, майже дві третини (64%) категорично проти, а 21% не змогли визначитись.
Зазначене опитування висвітлило ще одну проблему – зниження довіри до влади. У рейтингу довіри до інституцій серед населення виглядає таким чином.
Найвищою довірою користуються Збройні сили України – їм довіряють 93% респондентів. Добровольчим загонам – 85%, волонтерським організаціям – 84%, ДСНС – 83%, Національній гвардії – 81%, Державній прикордонній службі – 76,5%. Доволі висока довіра і до президента – 72%. Також 71% довіряють Міністерству оборони, 66% СБУ, 60,5% громадським організаціям, 59% церкві і 57% поліції.
Більшість респондентів висловлюють недовіру політичним партіям (не довіряють 74%), чиновникам (72%), судовій системі (70%), Верховній Раді України (64%), прокуратурі (61%), уряду України (60%), комерційним банкам (59%). Очікувано низький рівень довіри і до антикорупційних органів – їм довіряє трохи більше половини країни: Національному антикорупційному бюро довіряє 53%, Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі та Національному агентству з питань запобігання корупції по 52% відповідно.
Вікторія Чирва
Photo by Element5 Digital on Unsplash