Нові правила гри для кредитних спілок

Донині кредитні спілки працювали за морально застарілим законом, якому більше двадцяти років. КС традиційно були невеликою частиною фінансового ринку України. У порівнянні з цивілізованим світом Україна була і залишається практично на останніх позиціях.

 Приміром, середньосвітовий рівень проникнення, себто відношення кількості членів кредитних спілок до економічно активного населення,  складає 12, 69%. В Україні цей показник не добирає навіть півтора відсотки і складає усього 1,21%. Якщо порівнювати з найвдалішим 2008 роком, частка кредитних спілок у структурі активів невпинно знижується  і наразі складає 0,1%. На це, звісно, впливає і агресія росії.

Однак ринок кредитних спілок вже замислюється над перспективою післявоєнного відновлення країни. І запропонований закон має розширити спектр послуг, вдосконалити процедури створення та за необхідності виходу з ринку, посилити регуляторний нагляд і контроль. Якщо усі складові зійдуться воєдино, це має повернути довіру населення до інституту кредитних спілок.

Експерти вважають, що закон нагадує пакет радше реанімаційних заходів, які пожвавлять ринок. По-перше, документ передбачає розширення переліку осіб, які матимуть право стати членами кредитних спілок. До фізичних додаються й юридичні особи. Це можуть бути фермерські господарства, ОСББ, кооперативи та інші мікропідприємства.

По-друге, удосконалено вимоги до структури капіталу кредитної спілки. Джерела її поповнення значно розширено. По-третє, закон вимагає чіткого й прозорого управління кредитною спілкою.

Посилюється система управління такими об’єднаннями. З’являться нові вимоги до системи корпоративного управління та системи внутрішнього контролю, які дадуть змогу запобігти концентрації всіх процесів управління навколо вузького кола осіб. Це, своєю чергою, знизить ризики для фінансового стану кредитної спілки та захистить інтереси її учасників.

Ще одна новація, яка заслуговує на увагу – змінюються правила отримання ліцензій: зникне потреба отримувати кілька ліцензій на ті чи інші види послуг. Фінансова група діятиме на підставі однієї ліцензії – на діяльність кредитної спілки. Передбачена диференціація ліцензій – стандартну та спрощену. Перша може надавати фінансові послуги з кредитування та залучення від своїх членів коштів та банківських металів, які підлягають поверненню, і не вважаються пайовими внесками. За спрощеною ліцензією передбачено виключно кредитування.

Варто розуміти, що кредитні спілки – це своєрідна каса взаємодопомоги, і вони зазвичай орієнтуються на ті сегменти населення, які мають обмежений доступ до банківських послуг, приміром, сільське населення. Або пенсіонери, яким доволі проблематично отримати кредит у банківській установі. Загалом попит на послуги кредитних спілок є і після закінчення війни буде ще більшим, стверджують експерти.

Оскільки клієнти КС – переважно люди старшого віку, а отже, більш економічно вразливі, потрібен суворий контроль над цим ринком. Адже КС – фінансові установи з доволі високим ризиком через те, що вони акумулюють фінансові ресурси своїх членів, які можуть бути втраченими через непрофесійні дії керівництва спілки. Відтак потребують об’єктивного та дієвого державного контролю передовсім із боку Національного банку.

Аналітик «Вокс Україна» Вікторія Агапова запевняє, що завдяки запропонованим у законі змінам кредитні спілки залучатимуть до державних та міжнародних програм кредитування для відновлення постраждалих від війни секторів економіки, програм відбудови та реконструкції житла, розвитку підприємництва, зокрема сільського господарства.

Також, за її словами, НБУ має плани на розвиток небанківських фінансових послуг після війни. Зокрема, розробляються пропозиції до побудови системи гарантування для кредитних спілок.

Планується, що оновлений закон «Про кредитні спілки» набуде чинності 1 січня 2024 року.

Вікторія Чирва
Photo by Fabian Blank on Unsplash