17 серпня 2023 року. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) направило листи до компаній, які були внесені до переліку міжнародних спонсорів війни. Агентство пропонує СЕО підприємств із реєстру відвідати Україну, щоб побачити наслідки російської агресії та обговорити вихід бізнесу з росії.
Зворотної реакції поки що немає, однак в агенції налаштовані наочно продемонструвати міжнародному бізнесу, на що йдуть податки, які він сплачує державі-терористу. Тим більше, що коло компаній, які НАЗК вносить до реєстру, постійно розширюється. Наразі до переліку «зараховано» десятки міжнародних компаній різного спрямування діяльності. Здебільшого це виробники продуктів харчування та побутової хімії, автомобілів, алкоголю та цигарок. До списку потрапили банківські установи та торговельні мережі.
Серед найвідоміших – мережі METRO, Auchan, Leroy Marlin, Unilever, Yves Rocher, Mondelez, Procter&Gamble, банки Raiffeisen Bank, OTP bank та низка інших міжнародних брендів, які так і не наважились полишити російський ринок.
СЕО компаній посилаються на різні причини, однак експерти вбачають головну – вони не хочуть втрачати величезний прибутковий російський ринок. Простір для зростання продажів у росії з’явився після виходу звідти конкурентів та зниження імпорту. Приміром, компанія Mondelez взагалі б’є рекорди. Продажі у рф зросли на 38% з тих пір, як триває повномасштабна війна. Компанія збільшила загальний прибуток більш як удвічі порівняно з 2021 роком.
За даними Київської школи економіки (КШЕ), у 2022 році Ritter sport збільшила виручку на 91%, Japan tobacco – на 26%, Mars – на 20%, Mondi – на 15%. Та найбільшу вигоду отримав “Райффайзен банк”, який за рік війни наростив прибутки в Росії вчетверо. І сплачують за присутність на ринку країни-агресорки сотні мільйонів податків, які фінансово допомагають вести війну проти України.
Схоже, що реєстр НАЗК «Міжнародні спонсори війни» може стати певним механізмом, який має прискорити вихід цих компаній з російського ринку. Агенція вже напрацювала критерії, за якими міжнародні бренди вносить до переліку.
Перший – це має бути потужна міжнародна компанія, яка присутня на різних континентах, і бренд якої впізнаваний по всьому світу. Другий критерій – компанія не демонструє жодних намірів щодо виходу з російського ринку. І третій — компанія бере істотну участь у військовій агресії Росії. Форми цієї участі можуть бути різними — сплата податків до бюджету країни-агресорки, постачання важливих компонентів та ресурсів, хай навіть не мілітарного призначення, але важливого для російської економіки.
Низка експертів поки що не дуже оптимістично ставляться до реєстру, запропонованого НАЗК. Стверджують, що санкції створюють виключно репутаційні ризики і практично не позначаються на їхніх економічних показниках.
Втім, Агія Загребельська, експерт НАЗК протилежної думки: “Репутація – це теж про гроші. Особливо для великих компаній, чий бренд коштує мільярди. Коли вони отримують репутаційний негатив, він дуже швидко відображається на економічних показниках компаній. Шкода для їхньої репутації екстраполюється на інші показники діяльності”.
За словами фінансового експерта Сергія Фурси, внесення до реєстру може створити компаніям проблеми під час проходженні комплаєнсу на Заході — з банками, акціонерами, виходом на біржу, публічною діяльністю. І для великих брендів краще уникати внесення до цього реєстру. Аналітик підтверджує, що реєстр Національної агенції позначиться на компаніях, що продовжують заробляти надприбутки на ринку рф.
Втім, у корпорацій, які залишаються працювати на російському ринку, свої аргументи.
По-перше, для того, щоб закрити бізнес на прийнятних умовах, потрібно чимало часу – рік чи навіть більше. По-друге, від грудня минулого року для продажу бізнесу в росії треба отримати дозвіл Мінфіну рф, зробити знижку на активи 50% і сплатити додатковий податок.
А нещодавно російський диктатор путін оприлюднив низку законів щодо міжнародних компаній. У документах йдеться про блокування коштів міжнародних брендів, які перебувають під санкціями рф, встановлення податку 10% на надприбутки для великих компаній та спрощення передачі економічно потужних компаній під юрисдикцію росії.
Непередбачуваність політики путіна зростає, бо йому катастрофічно бракує бюджетних грошей на війну. У будь-який момент він може оголосити про повну націоналізацію бізнесу. На це неодноразово натякав речник кремля пєсков. Відтак компанії зі світовим ім’ям приречені принижуватися перед російською бюрократією і одночасно терпіти репутаційні удари на Заході. Багатьом компаніям стало досить некомфортно працювати в рф, а в майбутньому вони ризикують стати токсичними для інвесторів та державних замовників в усьому світі. Можливо, якщо вони пристануть на пропозицію українських фахівців з Національної агенції запобігання корупції, то знайдуть аргументи та можливості назавжди покинути російський ринок.
Вікторія Чирва