10 серпня 2023 року. Верховна Рада підтримала реформу державного матеріального резерву. Згідно із законопроектом, розмежовуються поняття державного матеріального та державного мобілізаційного резервів, впроваджуються нові принципи та напрями формування номенклатури матеріальних цінностей. Закон очікує на підпис глави держави.
«Ми докорінно змінюємо самі підходи до державних резервів, до принципів їх формування та зберігання. Замість фактично ще радянської системи держрезервів, що залишилася нам у спадок та довела свою повну неспроможність, буде створено сучасну – гнучку, раціональну та ефективну», – заявила перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко.
Про неспроможність системи держрезервів в Україні кажуть не тільки в Мінекономіки. І це не лише пережиток радянських часів. Понад тридцять років уряди й прем’єри захищали існування Державного резерву, спрямовували чималі кошти для його утримання – понад 1 млрд 150 млн грн. Аргументи на користь підтримки державного матеріального резерву цілком логічні: держава повинна мати стратегічний запас матеріальних цінностей на випадок критичних ситуацій – війна, стихійні лиха, пандемії.
Україну спершу спіткав ковід. І тоді з’ясувалося, що Держрезерв практично порожній. Маски, рукавички, халати допомагали збирати по всьому світу волонтери. Бо у сховищах залишилося лише 3 % від того, що мало зберігатися у Держрезерві, відповідно до планів і завдань. Перелік того, чого недорахувались на складах, зайняв не одну сторінку звіту. Приміром, зі складів зникло 2700 вагонів зерна на суму 800 мільйонів гривень. Ось тоді й увійшла до лексикону історична фраза: «резерв з’їли миші». Авторство належить тодішньому раднику міністра внутрішніх справ Михайлу Апостолу. Тоді він заявляв, що правоохоронці кинуть усі сили на те, аби знайти тих «гризунів» та покарати. Але обмежились тим, що провели аудит Держрезерву, який підтвердив розкрадання запасів і мільйонні збитки.
А від 24 лютого 2022 року усі сподівання на допомогу Держрезерву взагалі виявились марними. У перші місяці повномасштабного вторгнення катастрофічно не вистачало пального для ЗСУ, хоча цистерни з «недоторканим запасом» мали стояти на спеціальних коліях. Бракувало амуніції, тканин, матеріалів для пошиття форми тощо. Держрезерв як установа не виконала своєї прямої функції. Бо до державного резерву мали входити запаси сировини, товарно-матеріальних цінностей, пального, деяких видів машин та обладнання, зерна, продовольчих і промислових товарів. І, напевне, входили, якби усе це не розкрадалося роками й десятиліттями.
Державний резерв перетворився на одну з найпотужніших корупційних схем сучасної України. Голова неурядової організації State Watch Гліб Каневський пояснює, чому так відбувається: «Усе через те, що більшість інформації про Держрезерв є таємною. Сама система розкидана по всій країні, це інфраструктурні об’єкти, склади, елеватори, їх не вдається ефективно контролювати з центру. Відповідно, процвітають такі схеми, як банальне розкрадання майна, що закуповується за бюджетні кошти, відбувається умисне псування майна, для того щоб його продати за копійки підставним компаніям. До того ж продаються посади за хабарі, аби керувати тими ж таки елеваторами, складськими приміщеннями, нафтобазами тощо».
Схоже, що терпець законодавчої влади увірвався. До розгляду нового закону спонукала велика війна. Що пропонують народні депутати і чи сприятиме закон оновленню підходів до формування державного резерву?
Народний депутат, заступник голови комітету з питань економічного розвитку Олексій Мовчан стверджує, що новий закон покликаний знизити корупційні ризики та, врешті-решт, захистити народне добро з резерву від ненажерливих мишок.
«Адже держрезерв роками був корупційною схемою і чорною дірою для державних активів. Майно розкрадали, псували, перепродавали за копійки підставним компаніям. Цей законопроєкт дозволить створити достатній рівень запасів матеріальних цінностей, забезпечити їх належне зберігання і своєчасне оновлення, розвивати виробничі потужності суб’єктів господарювання, отримувати додатковий дохід і сприяти виробництву більшої кількості товарів» – зазначив він.
Документ пропонує докорінно змінити підходи до роботи держрезерву. Формування резервів проходитиме за такими сферами: продовольча, медична, сировинна, енергетична й технічна. Пропонується розмежування матеріальних та мобілізаційних резервів, чітке визначення балансоутримувачів.
Таким чином, державний матеріальний резерв складатиме сировина, промислові та продовольчі товари, ліки, паливно-енергетичні та матеріально-технічні ресурси тощо, призначені для використання у мирний час, а також в особливий період. Державний мобілізаційний резерв – це матеріальні цінності, призначені для використання лише в особливий період, зокрема, військова техніка, промислова продукція та продовольство, відновлення інфраструктури.
Проект закону “Про державні резерви” дозволить:
- створити достатній рівень запасів матеріальних цінностей;
- забезпечити їх належне зберігання та своєчасне оновлення;
- розвивати виробничі потужності суб’єктів господарювання;
- отримувати додатковий дохід;
- сприяти виробництву більшої кількості товарів.
Також згідно із законом, буде створено автоматизовану базу даних, у якій буде розміщено інформацію про запаси резерву, за її допомогою вестимуть облік матеріальних цінностей. Закон набуде чинності за 3 місяці з дня його оприлюднення.
Вікторія Чирва
Photo by Stephane YAICH on Unsplash