4 серпня 2023 року. Проводячи щорічну нараду з послами України у різних країнах, Володимир Зеленський поставив їм п’ять пріоритетних завдань. Адже дипломатичний фронт такий же важливий, як і військовий.
Наради керівників закордонних представництв — звична практика для української дипломатії. У мирні часи вони відбувалися раз на два роки. Від останньої зустрічі Президента з українськими послами, яка пройшла в Києві у грудні 2022 року, минуло лише трохи більш ніж пів року, і ось дипломати знову прибули до України, щоб провести нараду з вищим керівництвом.
Виступаючи перед послами, Президент України Володимир Зеленський визначив пріоритетні завдання для відсічі російській агресії та просування національних інтересів України на найближчі півроку.
За словами глави держави, ключовими сферами є мобілізація міжнародної підтримки з метою посилення військових можливостей України, просування української формули миру, збільшення санкційного тиску на рф, формування міжнародних гарантій безпеки для України, задоволення потреб нашої країни в контексті відбудови і відновлення, захист прав та інтересів українців за кордоном.
Найголовніше у дорученні Зеленського – Формула миру, яку Україна буде відстоювати на глобальному “саміті миру” на рівні лідерів уже цієї осені. Відтак діяльність дипломатичних служб має бути підпорядковано цьому питанню, аби залучити якайширше коло держав для реалізації цієї формули.
Вже восени відбудеться перший форум оборонних індустрій, тож глава держави закликав послів працювати над максимальним представництвом країн на цьому зібранні. Насамперед, слід сконцентруватись на співпраці з тими союзниками, які можуть надати Україні F-16 та далекобійну зброю.
Осінь, на переконання Зеленського, має принести нові санкції Європейського Союзу (ЄС) проти росії. Президент повідомив, що все ще існують країни, які допомагають рф обходити санкції. І саме послам під силу допомогти перекрити ці лазівки.
Ще одне завдання для дипломатичної спільноти України, яке окреслив глава держави – інтеграція в ЄС і НАТО, безпекові гарантії та політика сусідства. І в цьому контексті зусилля дипломатів, передовсім послів, мають подвоїтись. Президент закликав увесь дипломатичний корпус України заздалегідь готуватись до саміту НАТО у Вашингтоні. Звісно, не оминаючи тем про переговори з Євросоюзом щодо членства.
Окремо Зеленський наголосив, що політика сусідства для України є політикою добросусідства. “Україна вміє бути вдячною та є вдячною кожній країні, абсолютно всім людям, кожному народу, які нам допомагали. Але й наш внесок у спільну безпеку заслуговує на вдячність”, – підкреслив він і закликав послів “охолоджувати емоції”, коли вони надто вирують у сусідів, але “не бути німими”.
Наступним завданням, на якому мусить зосередитись дипломатичний корпус – економіка та відновлення України. Глава держави доручив послам залучати більше країн до інвестицій в Україну. “Візьміть сотню найпотрібніших для України компаній у країні, де ви працюєте. До кінця року забезпечте рішення про інвестиції в Україну чи меморандуми про початок роботи в Україні, коли безпекові умови це дозволять. Візьміть сотню найбільших меценатів країни, де ви працюєте, та організуйте їхній приїзд в Україну. Світ має бачити, що в нас відбувається. Будьте активними з бізнес-асоціаціями – вони мають знати, що пропонує наша держава: які ресурси, виробництва, які технології”, – наголосив президент.
Володимир Зеленський також закликав дипломатів робити все можливе заради розширення безмитного доступу українських товарів на іноземні ринки. Особлива увага – до гуманітарного розмінування.
І не забувати про українців за кордоном. Це теж має стати однією з місій посольської роботи в тих країнах, де перебувають громадяни України, заявив глава держави. Висловлюючи шану й подяку сусіднім країнам, які прихистили українських біженців, Володимир Зеленський заявив, що «мета України – це повернення людей додому, збереження їхнього зв’язку з Україною, зв’язку з українською культурою, зв’язку з суспільством». І у поверненні українців до своєї країни має бути частка особистої відповідальності кожного дипломата, який працює за кордоном.
«Одне з обов’язкових ваших завдань – це захист прав наших людей. Вони мають відчувати, що ви – з ними та заради них, а отже, Україна з ними. Посольства України мають бути помічниками для наших людей і якщо треба – рятівниками», – підкреслив президент.
Глава держави наголосив, що закордонні дипломатичні установи мають працювати 24/7 задля забезпечення конкретних результатів. Бо «що успішніша дипломатія — усі форми: офіційна та неофіційна, інституційна, медійна, культурна дипломатія — і сила звичайної людської щирості, тобто що краще нас розуміють у світі, то більше можуть робити наші воїни».
Варто зазначити, що у нас і досі є країни, де немає українських послів. Йдеться не лише про країни Африки, Азії, а навіть європейські. У низці держав є лише тимчасово повірений у справах. Приміром, у Бельгії, Ліхтенштейні, Норвегії тощо.
Поки що найгірше дипломатичні відносини в України налагоджені з африканськими країнами. Володимир Зеленський закликає МЗС перезавантажити відносини з державами континенту та визначити десять країн, де будуть відкриті посольства. Це надзвичайно важлива проблема, яку треба терміново вирішувати на тлі «зернових» скандалів.
Нещодавнє звільнення з посади Посла України у Великій Британії Вадима Пристайка стало своєрідним холодним душем для дипломатичної спільноти. Та на те були вагомі причини, переконують аналітики. Критика національного лідера, глави держави Володимира Зеленського – дуже незвична й несподівана поведінка дипломата. До того ж, раніше Пристайко відверто визнавав, що український контрнаступ виявився не таким успішним, як дехто сподівався.
«У міждержавних відносинах буває всяке. Послів часто міняють, у цьому нема нічого надзвичайного», – зауважує колишній посол України в Ізраїлі, США, Мексиці, Канаді Юрій Щербак. – В основі основ має бути верховенство права, в дипломатії – і поготів».
Вікторія Чирва
Photo by Markus Winkler on Unsplash