31 липня 2023 року. Витрати місцевих громад під час війни викликають спротив у суспільстві. Чи не щодня у соцмережах з’являються повідомлення про непріоритетні закупівлі за «космічними» цінами. У своїх коментарях українці обурюються придбанням барабанів, овочерізок для шкільних укриттів і вимагають владу змусити скерувати кошти виключно на потреби оборони. Та чи може центральна влада обмежити видатки на місцях?
Днями президент Володимир Зеленський на тлі скандалів довкола закупівель у регіонах звернувся до місцевої влади: “Бруківка, прикрашання міст, фонтани зачекають – спочатку перемога”. А ще раніше до чиновників місцевого самоврядування звертався з «останнім попередженням» голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.
«У суспільстві назріває дуже серйозне невдоволення вашими діями”, – заявив Арахамія керівникам місцевої влади. Він аргументував свою позицію тим, що нецільові витрати дестабілізують суспільство, яке «живе непростим життям, примудряючись не просто виживати, але ще й волонтерити, донатити на армію та зберігати оптимістичний погляд на майбутнє”.
Уже майже рік у Міністерстві фінансів лежать напрацьовані законодавчі зміни, які можуть забрати в місцевого самоврядування близько 100 млрд грн доходів на рік. Йдеться про надходження від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), що сплачується з грошового забезпечення військових. Експерти кажуть, що на тлі численних скандалів про ремонти стадіонів чи перекладання бруківки документ Мінфіну міг би отримати новий поштовх. Одначе уряд не поспішає вносити його на розгляд Верховної Ради. Аналітики таку затримку пояснюють тим, що це тільки загострить стосунки між центральною владою та керівництвом регіональної. Вже помічено протистояння між ОП та мерами Києва й Чернігова, які використовують бюджет на власний розсуд.
Загалом місцеві бюджети зросли під час війни. Для порівняння: у 2020 році їхній сукупний розмір складав 470 млрд грн, а в цьому році планується на рівні понад 600 млрд. Це доволі солідна цифра. Державний бюджет на 2023 рік – 2,6 трлн грн за видатками. Місцеві бюджети складають майже 25% від державного.
Місцеві бюджети формуються за рахунок податків та трансфертів з державного кошторису. Податкові надходження забезпечують більшу частину всіх їхніх доходів. Найбільшим податком для бюджетів органів місцевого самоврядування є податок на дохід фізособи (ПДФО), частина якого спрямовується до обласного та державного бюджетів, однак левова частка – 64% – лишається у бюджеті громади, де зареєстрований роботодавець.
За підсумками 2022 року, ПДФО з доходів військових, яке зараховувалось до місцевих бюджетів, становило 83,6 млрд грн. За січень-червень 2023 року воно сягнуло 50 млрд грн. За прогнозами аналітиків Київської школи економіки (КШЕ), впродовж цього року цілком ймовірно сягне 100 млрд грн.
Ці додаткові надходження призвели до профіциту місцевих бюджетів, який, за даними податкового комітету Ради, склав 61,5 млрд грн за перші п’ять місяців поточного року. І в такий спосіб став додатковим ресурсом для здійснення громадами численних мільйонних закупівель.
Експерти стверджують, що обсяги капітальних видатків місцевих бюджетів цьогоріч повертаються до довоєнного рівня. Загалом у 2023 році з місцевих бюджетів планують витратити 112,97 млрд грн на капітальні видатки, з яких упродовж п’яти місяців профінансовано 23,38 млрд грн. На бруківку, транспортні розв’язки, об’їзні дороги, обладнання для шкільних сховищ тощо.
Запит суспільства однозначний: чи не можна скерувати видатки місцевих бюджетів на армію? Виявляється, ні.
“У видатках місцевих бюджетів не може бути видатків на армію. Ці кошти можна перенаправляти лише рішенням місцевих рад, але наразі такого запиту не було”, – пояснює Дмитро Боярчук, виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна.
Такої ж думки і Олександра Бетлій, провідний фахівець Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. «Відповідно до українських законів, для місцевих бюджетів за час війни змінилося лише одне – місцевим органам влади дозволили фінансувати тероборону».
Це підтверджує і столичний мер Віталій Кличко: «За законом, напряму кошти з місцевих бюджетів на ЗСУ перераховувати не можна. Місцева влада може фінансувати потреби армійських підрозділів, зареєстрованих у громаді, за зверненням самих військових».
На підтримку Збройних сил Київ спрямував понад 1,2 мільярда гривень. Гроші йдуть на військову форму, бронежилети та каски, закупівлю дронів, радіостанцій, ремонт військової техніки. Міський голова Києва відзвітував, що минулого року на фінансування сил безпеки та оборони Києва зі столичного бюджету виділили майже 850 млн грн. А за шість місяців поточного року – понад 380 млн грн.
Одним з популярних міфів навколо використання бюджетних коштів є буцімто неможливість перенаправлення їх на інші потреби. Приміром, якщо гроші були закладені до бюджету на ремонт доріг або озеленення парків, витратити їх на ЗСУ просто неможливо.
На переконання економічного експерта, політолога Олексія Буряченка, для зміни цільового призначення коштів очільник відомства має внести пропозицію до Кабміну щодо перерозподілу виділених грошей і освоєння їх з військовим пріоритетом. Якщо ініціативу підтримає Верховна Рада, “адресата” фінансування буде змінено.
“На місцевому рівні все ще простіше — для перерозподілу коштів достатньо депутатської ініціативи і відповідного рішення сесії міськради. Думаю, саме це найбільше обурює суспільство: маючи можливість підтримати армію, місцева влада закатує гроші в асфальт, висаджує клумби і білить бруківку. На такі “дрібниці” йдуть дуже великі суми і це дійсно дещо не на часі”, – додає аналітик.
Водночас низка експертів закликають не звалювати усі кейси в одну купу під грифом «зрада». Іноді суспільство надто гостро реагує на цілком виправдані рішення влади, не розібравшись у деталях. Дискусія «про бруківки» наочно засвідчила, що в Україні ані державні, ані місцеві органи влади не бажають публічно пояснювати свої рішення, хоча під час війни це треба робити набагато частіше.
Вікторія Чирва
Photo by Alexander Grey on Unsplash