24 липня 2023 року. Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко написав заяву про звільнення з посади. Цьому передувало звернення президента, в якому він доручив уряду підшукати Ткаченку заміну.
Рішення Володимира Зеленського – це відповідь на критику міністра через багатомільйонне фінансування державою кіноіндустрії, яке суспільство вважає недоцільним в умовах воєнного стану. Втім, до Олександра Ткаченка за час його перебування на посаді накопичилося чимало претензій.
Колишній генеральний директор медіа холдингу 1+1 Медіа, який з 2020 року керує Міністерством культури та інформаційної політики, вже не вперше опиняється на межі відставки. Колишній підлеглий Коломойського викликав чимало питань як з боку людей з культурної сфери, так і поза нею.
Кабмін отримував кілька петицій українців із проханням звільнити главу Мінкульту, але щоразу заплющував на це очі. Сам міністр ініціював свою відставку у 2021 році через рішення уряду забрати у міністерства Держкіно та з приводу скорочення бюджету міністерства на 2022 рік. Втім, тоді міністр залишився на посаді. В інтерв’ю «Українській правді» Ткаченко пояснив це тим, що його переконали аргументи колег з Офісу президента.
Нинішня заява, яка надійшла до уряду, – через “хвилю непорозумінь щодо важливості культури під час війни”. В усякому разі так це трактує міністр.
Проте його аргументи вже ніхто не сприймає всерйоз. Останнім часом йому пригадали все. Зокрема, заміну радянського герба на український тризуб на монументі «Батьківщина-мати». У міністерстві запросили 36 млн грн, експерти переглянули цифру і заявили, що можна обмежитись 28 млн грн.
Міністра також критикували за рішення витратити під час війни понад 500 мільйонів гривень на завершення будівництва Національного музею Голодомору-геноциду українського народу.
“Музеї, культурні центри, символи, серіали – все це важливе, але зараз інші пріоритети. Знаходьте позабюджетні кошти. Не державні», – відреагував Володимир Зеленський.
Експерти закидають Ткаченку провал з евакуації музеїв. На їхнє переконання, на початку повномасштабного вторгнення багато українських музеїв були кинуті напризволяще саме через бездіяльність Мінкульту. Певна кількість з них були розграбовані чи знищені, як, приміром, Дніпропетровський національний музей, розграбований Херсонський художній музей та знищений Маріупольський краєзнавчий музей.
А чого вартий скандал з Довженко-Центром? У 2021 культурна менеджерка Олена Гончарук виграла конкурс на посаду директорки Довженко-Центру в Києві, який є найбільшим державним кіноархівом України. ЗМІ тоді повідомляли, що Ткаченко за будь-яку ціну намагався «відкоригувати» результати конкурсу та поставити на посаду директора «свою людину».
Шквал критики посипався на міністра й через рейдерське захоплення Українського культурного фонду (УКФ). Це головна державна структура, що має на меті розподіл бюджетних коштів між культурними проектами.
Екс-очільник Довженко-Центру та арт-менеджер Іван Козленко стверджує, що за часів Ткаченка УКФ перетворилася на “совковий інститут” через створення наглядової ради, до якої увійшли суперечливі особистості.
Останньою краплею стало повідомлення про виділення 400 млн грн на виробництво серіалів під час війни, зокрема 33 млн грн на комедійний серіал Юрія Горбунова СМТ «Інгулець». Чутки про те, що прототипом головного героя серіалу став одіозний бізнесмен зі злочинним минулим Олександр Поворознюк, ще більше обурило громадськість.
Українці справедливо вимагають, аби бюджетні гроші витрачались на потреби ЗСУ. У той час, коли дорослі й маленькі українці збирають по краплині на дрони, пікапи та інше обладнання, міністерству заманулося знімати комедійні серіали.
Оливи до вогню додав і продюсер Юрій Горбунов, який заявив, що “це невеликі кошти” і взявся захищати позицію Мінкульту. Бо, за його словами, військові «хочуть позитиву та гумору». І взагалі, комедії – «це наш інформаційний, культурний фронт і наша відповідь росії на їхню війну», – намагається переконати Горбунов.
Відомий український артист і музикант Анатолій Матвійчук має свою думку:
«Півмільярда гривень «на кіно», які були закладені в бюджеті , освоїти не встигли. «Освоїти» – це значить роздерибанити через свої афілійовані продакшени. Як результат – країна поповнилася б низькоякісним «милом», яке б нічого не дало країні. Чому низькоякісним? А тому що нереально зняти хороше кіно за пів року, а тим більше довгий серіал, бо треба працювати вдень і вночі – і все одно це буде халтура. Навіть не халтура, а просто освоєння бюджету».
Та на тлі гучних скандалів, до яких причетний міністр Олександр Ткаченко, є й ті, хто рішуче став на його захист. Голова профільного парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв вважає, що його колега став жертвою інформаційних атак і потрапив в «ідеальний політичний шторм». Потураєв пророкує, що відставка Ткаченка надовго підкосить ноги українській культурі.
Такі заяви від голови парламентського комітету можуть свідчити про те, що у сесійній залі може не набратися достатньо голосів за звільнення опального міністра культури та інформаційної політики. Очільник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що “за звільнення міністра культури Ткаченка фракція голосувати не буде”. Він також вважає, що рішення Ткаченка подати у відставку – прояв емоцій.
Однак поки остаточного рішення депутатів немає, у кулуарах Верховної Ради вже називають прізвища нового міністра культури. Це, стверджують народні обранці, може бути директорка «Мистецького арсеналу» Олеся Островська-Люта і нинішній перший заступник міністра Ростислав Карандєєв.
Іншими словами, є ще кілька прізвищ, однак експерти їх не розсекречують до того часу, як буде позитивне рішення Ради щодо відставки Ткаченка. Якщо голосування провалять, уряд очікуватиме хвиля нових петицій.
Вікторія Чирва
Photo by Brad Starkey on Unsplash