13 липня 2023 року. Кабінет Міністрів ухвалив рішення, яке виправило помилку у закупівельних процедурах, що вимагала від бізнесу працювати з Міністерством оборони без прибутку. На думку експертів, це дозволить заохотити українські компанії брати участь у закупівлях та розширити коло потенційних постачальників для армії.
Гарну новину повідомив голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев.
«Вітаю рішення уряду щодо вирішення проблеми нарахування прибутку підприємствами легкої промисловості по держзамовленню. Пам’ятаєте, коли виробників намагалися притягнути до відповідальності за 5% прибутку, відображеного в акцентованому Міноборони кошторисі? Будь-які безглузді претензії до легкої промисловості зняті. Справедливість відновлена. Будемо вважати прикрим непорозумінням», – зазначив депутат.
Нагадаємо, до сих пір українські підприємства, які постачали товари для Міноборони та інших державних замовників, були заручниками урядової постанови, ухваленої на початку війни. Документ забороняв бізнесу, що виконує держзамовлення, закладати у свої калькуляції прибуток. Причиною збурення на ринку стала помилка, яка дивним чином з’явилась в ухваленій урядом у березні 2022 року постанові №335 для спрощення процедур закупівлі в умовах воєнного стану.
До великої війни процес закупівлі незасекречених товарів та послуг в українській оборонці був абсолютно прозорим та публічним. Компанії приходили на торги та конкурували між собою переважно ціною, а державу не цікавило, як саме та скільки компанії-виконавці заробляють.
Серед обмежень для постачальників була лише вимога щодо норми прибутку, якщо ті відповідають критеріям монополії: до 1% – на імпортні товари, до 30% – якщо виробляють самотужки. Урядова постанова №335 змінила правила гри, керуючись начебто благими намірами: прискорити та убезпечити закупівлі. У цьому документі з’явився пункт, за яким держава зобов’язувала компанії, що укладали договори із держзамовниками надавати обґрунтування своїх пропозицій – так звані калькуляції. Аналітики стверджують, що держава в такий спосіб перестрахувалась. А фактично заборонила бізнесу, що бере участь у держзамовленнях, зокрема, для армії, мати прибуток.
Кульмінацією цього непорозуміння стала нещодавня перевірка торгів Державною аудиторською службою, яка звинуватила бізнес у завданні державі збитків на 2,5 млрд грн, про що вже писав eDialog. Міністерство оборони оскаржило в суді підхід Держаудитслужби до перевірки, заявивши що аудитори скористалися ” формальною можливістю знайти зачіпку в одній із постанов уряду”. У ДАСУ вирішили, що згідно положенням документу, українські підприємства не мали права закладати прибуток у калькуляцію. Хоча сенс будь-якої господарської діяльності підприємств навіть під час війни у отриманні прибутку, з якого потім сплачуються податки.
Міністр оборони Олексій Резніков назвав «абсурдними та неправомірними» вимоги Держаудитслужби і вважав це спробою «поставити інтереси іноземних виробників вище за українських і позбавити український бізнес права на прибуток».
«У цьому немає логіки, це прямо суперечить інтересам оборони та нормам чинного законодавства», — заявив він.
На щастя, крига скресла. Кабінет Міністрів виправив помилку в закупівельних процедурах. Щоправда, з урядової постанови вилучили норму, на якій наполягало Міноборони – про те, що такий порядок є чинним весь період дії правового режиму воєнного стану, тобто має застосовуватись з 24 лютого 2022 року.
«На жаль, цю позицію не підтримали представники інших відомств у кінцевому рішенні уряду, тому зберігається колізія», — повідомили у Міноборони.
Члени Громадської антикорупційної ради при МО та бізнес сподіваються, що зміни торкнуться не лише підприємств легкої промисловості, а значно ширшого кола постачальників для армії.
Інакше свідомі й патріотично налаштовані виробники, які виконували взяті зобов’язання перед Міністерством оборони, можуть обрати нові ринки. А сама система надання послуг і постачання товарів дасть тріщину, яка аж ніяк недоречна, коли в країні триває повномасштабна війна.
Вікторія Чирва
Photo by Joe on Unsplash