11 липня 2023 року. Епопея зі створення реєстру олігархів добігла кінця, проте результат виявився не таким, як очікувалося. Очевидно, що створення реєстру поставили на паузу. Після доволі жорстких кроків, спрямованих проти окремих великих бізнесменів, – судових справ, націоналізації активів, санкцій та навіть позбавлення громадянства – рішення виглядає як крок назад.
Історія боротьби з олігархами триває майже два роки. У вересні 2021 року Верховна Рада ухвалила так званий «антиолігархічний» закон, який передбачає створення спеціального реєстру осіб, які відповідають певним критеріям. В Україні під ознаки «олігархів» підпадають 86 осіб, про це неодноразово заявляв секретар РНБО Олексій Данілов. Спочатку в РНБО планували визначити перших олігархів до кінця травня 2022 року.
Згідно із законом, олігархами вважатимуться громадяни, які одночасно відповідають таким ознакам:
- беруть участь у політичному житті;
- мають значний вплив на ЗМІ;
- громадянин є кінцевим бенефіціарним власником суб’єкта господарювання, який має монопольне становище на ринку та протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище;
- мають активи на понад 1 мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб.
Для самих олігархів потрапляння до цього реєстру означало істотні наслідки. Зокрема, в разі занесення до списку їм забороняється:
- здійснювати внески на підтримку політичних партій;
- бути покупцем, бенефіціарним власником покупця під час приватизації об’єктів великої приватизації – державних підприємств, балансова вартість яких перевищує 250 млн грн;
- фінансувати будь-яку політичну агітацію або проведення мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами.
Фактично бізнесмен, включений до реєстру олігархів, прирівнюється до державного службовця і зобов’язаний подавати декларацію про доходи як особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Ця норма змушує олігархів задекларувати все, аби не бути притягнутим до кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації.
Для того, щоб особа була визнана олігархом, вона має відповідати хоча б трьом із чотирьох критеріїв: гроші, політичний вплив, медіа і питання монополії.
Так, у липні минулого року найбільший український олігарх – Ринат Ахметов, для того, щоб уникнути потрапляння до реєстру олігархів, віддав державні ліцензії на всі телеканали, газети та інтернет-видання, що входили до його потужної медіаімперії. А його бізнес-партнер Вадим Новінський склав мандат народного депутата, щоб убезпечити Ахметова від підозр у політичному впливі через парламент.
До слова, коли готували план та ухвалювали закон про олігархів, це було винятково внутрішнім питанням. Але влітку 2022 року закон та в цілому боротьбу з олігархами підтримав Європейський Союз, який включив це до переліку умов кандидатства України. Це наклало на Україну зобов’язання – дочекатися висновків Венеційської комісії. Формувати реєстр, якщо є вірогідність, що доведеться переробляти, не було сенсу.
Венеційська комісія дійшла висновку, що закон про олігархів не може застосовуватися в теперішньому вигляді і рекомендувала Україні застосувати системний, а не індивідуальний підхід у процесі деолігархізації. Так, як це роблять більшість країн.
Міністр юстиції Денис Малюська повідомив, що «Україна та Венеційська комісія повернуться до цієї теми після перемоги у війні, якщо до того часу олігархи не стануть звичайними порядними бізнесменами».
Війна справді змінила пріоритети уряду, прискорила занепад олігархів. Через воєнні дії чимало активів олігархів було знищено. Наразі неможливо визначити, хто саме є олігархом, оскільки найбагатші українці втратили частину активів. Про таке заявляє заступник керівника Офісу президента Андрій Смирнов.
«Сьогодні об’єктивно сказати, чи є людина олігархом, неможливо, з огляду на те, що ці люди втрачають активи вартістю мільярди доларів. Зараз складати реєстри і бігати, казати: «Ми склали реєстр», ну це не є розумним», – підсумовує пан Смирнов.
При цьому в Офісі президента обіцяють, що реєстр олігархів все одно буде оприлюднений.
«Ми підтримуємо та вболіваємо за український великий бізнес, він є надбанням країни. Але коли бізнес-групи прагнуть політичного впливу, купують депутатів, політичні партії, впливають на судову систему – це зло», – заявив глава ОП Андрій Єрмак. Водночас запевнив, що «реєстр буде обов’язково, але сьогодні є й інші пріоритети, у яких більш жорсткі часові рамки».
В ОП заявляють, що для стратегічних партнерів боротьба з олігархами в Україні надто важлива. Мовляв, вони бачать, що можуть разом із нами зробити дві історичні перемоги України: у війні з Росією та у війні з олігархічною системою. Однак формувати реєстр олігархів під час війни недоречно. Таким є вердикт Офісу Президента.
Самі ж олігархи бідкаються, що втрачають і статки, і вплив не тільки в очікуванні реєстру, а передовсім через повномасштабну війну. І ця обставина впливає на те, що лави українських багатіїв рідшають.
Вікторія Чирва