28 червня 2023 року. Перший після повномасштабного вторгнення тендер на постачання харчування для української армії через систему ProZorro відбувся, хоч і не без скандалів. Але у системі постачання для армії є інші нюанси, які можуть взагалі поставити її під питання.
Усі пам’ятають скандал з постачанням харчів для Міноборони кілька місяців тому, коли з’ясувалося, що підрядник продає продукти з великою націнкою. Особливо обурили людей курячі яйця по 17 грн за штуку, тоді як навіть роздрібна ціна не перевищувала 7 грн. Цей скандал мало не коштував посади міністру оборони Олексію Резнікову. Здавалося б, Міноборони найбільше зацікавлене у проведенні чесних прозорих торгів.
На початку червня такі торги пройшли. В тому, що це сталося, не останню роль зіграла Громадська антикорупційна рада при МО, яка була сформована напередодні. Як зазначає член антикорради, відома волонтерка Дана Ярова, Загальна вартість лотів становила 24,7 млрд гривень, а сума, на яку проторгували, складає 18,3 млрд гривень. При цьому заощаджені державні кошти склали 6,3 млрд гривень, або 25,6%. Ці кошти можуть піти на закупівлю зимової форми для українських військовослужбовців.
Втім, одразу після оголошення результатів почалася судова тяганина – інші учасники торгів, у тому числі, попередній підрядник, який постачав яйця по 17 гривень, подала скарги до суду. Більшість з них вдалося виграти, за низкою ще триває судовий розгляд.
Ба-більше – стало відомо про лист Міноборони, в якому міністерство наголошує на необхідності продовжити процедуру укладання прямих договорів ще щонайменше на 3 місяці, а краще – на рік. Щоправда, під тиском громадськості Міноборони свій лист відкликало.
Наразі ситуація стабілізувалася: Міністерство оборони України повідомило про свій початок укладання договорів на постачання харчових продуктів для військових за новою процедурою. Так, укладено перші три договори з переможцями торгів. Загалом, переможці були визначені для 19 з 22 оголошених торгів. Для 16 переможців зараз готуються договори на підписання, а також вони здійснюють внесення депозитів на рахунок міністерства згідно з тендерною документацією.
Проте у процесі постачання харчів для армії є ще одна складова – позиція Державної аудиторської служби. Справа в тому, що перед початком широкомасштабного вторгнення закупівлі для армії проводилися на основі очікуваної вартості, розрахованої шляхом калькуляції ціни. Ця калькуляція включала витрати і обмежену норму прибутку. У Постанові Кабінету Міністрів №309 чітко вказувалося, що компанія, укладаючи контракт з Міністерством оборони, може отримати прибуток.
Однак після початку війни, у березні 2022 року була прийнята інша постанова, №335, з метою прискорення процесу закупівель. Відтоді ціна контракту визначалася на основі калькуляції всіх витрат виробника, включаючи податки. У цій постанові не було обмеження щодо прибутку, а точніше, слово “прибуток” взагалі було відсутнє.
Державна аудиторська служба України перевірила контракти Міністерства оборони і заявила про порушення на суму 2,5 млрд грн. На думку ДАСУ, виробники, які співпрацюють з Міноборони, не мали отримувати прибуток від угод з державою. З свого боку, виробники твердять, що вони включали калькуляцію прибутку, і МОУ не мала зауважень.
Держаудитслужба трактувала постанову зовсім по-іншому. За цим трактуванням, якщо у постанові не згадується про прибуток, то підрядники МОУ не мають його отримувати. Значить, вони повинні компенсувати державі зароблені 2,5 млрд грн. ДАСУ вже повідомила силові органи про порушення, і проти кількох компаній розпочато кримінальні справи.
На думку аналітиків, таке рішення ДАСУ може бути вигідним іноземним постачальникам, оскільки рішення щодо “компенсації” прибутків стосується лише українських компаній. Тепер держава їх фактично триматиме «у заручниках», адже проти них завжди можна порушити кримінальну справу за отримання прибутку з державних закупівель для оборонного сектору.
Про те, що постанову № 335 потрібно скасовувати або принаймні змінити її трактування, говорить і Дана Ярова.
“Згідно з Конституцією України, підприємницька діяльність здійснюється в державі для отримання прибутку, з якого компанія сплачує податки. Висновок Державної аудиторської служби України (ДАСУ) суперечить, як Конституції, так і Господарському Кодексу. Окрім того, ДАСУ намагається зробити так, щоб Міноборони зобов’язали всіх постачальників повернути прибуток. У результаті таких дій ми отримаємо десятки позовів. Тобто нормальні виробники, які брали на себе відповідальність і виконували зобов’язання перед Міністерством оборони, підуть шукати нові ринки”, – наголосила Ярова.
Члени Громадської антикорупційної ради при МО та бізнес сподіваються, що це питання буде врегульовано. Інакше українські постачальники не захочуть мати справу з будь-якими закупівлями для української армії. А це однозначно негативно вплине на обороноздатність України.
Вікторія Чирва
Photo by Thomas Le on Unsplash