Ринок пального знову пішов у тінь

Тему порушив Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики на засіданні. Як заявив заступник голови комітету Ярослав Железняк, на засіданні 27 червня депутати планують розглянути питання нелегального обігу на ринку пального і ухиляння від сплати податків на ньому. За їхніми підрахунками, в Україні працює біля десятка міні-НПЗ із сумарним обсягом переробки 50 тис. т газоконденсату й нафти, виробництво бензину – до 45 тис. т на місяць. Втрати державного бюджету, зокрема акцизного збору, становлять 200 млн грн на місяць, а після очікуваного збільшення акцизного податку з 1 липня 2023 року – 400 млн грн. Втрати ПДВ уже сьогодні оцінюються у 400 млн грн щомісяця.

Учасники ринку засвідчують, що після зниження податків на ринку пального у зв’язку з війною працювати легально стало вигідно усім, в результаті будь-які податкові схеми стали невигідними, а сплата ПДВ досягла рекордних показників. Але зараз, напередодні повернення старих податків, повертаються тіньові схеми.

До початку війни значна частина ринку пального працювала у тіні, що завдавало державі збитків на 20 млрд грн. «Чорний ринок» працював через нелегальні АЗС або бочки, контрабандне паливо або неякісне пальне, які виготовляли міні-НПЗ.

Ще однією проблемою були податкові махінації. Одна з найпоширеніших схем – коли пальне продавалося за готівку в одне місце, а документи на це пальне – в інше. В результаті набувач таких документів міг поставити це паливо на власний баланс, збільшити видатки та зменшити чистий прибуток у своїй фінансовій звітності. А ПДВ з цього пального можна було оформити як податковий кредит та оптимізувати податки. Експерти підрахували, що в таких схемах брали участь мало не половина гравців на ринку пального, через що держава втрачала до 10 млрд щорічно.

Після початку вторгнення в Україні був жорсткий дефіцит пального, значною мірою пов’язаний з тим, що основними постачальниками ресурсів до України були росія та білорусь. Тому трейдери були змушені диверсифікувати джерела постачання, залучивши західних партнерів. Також було скасовано акциз та ПДВ на пальне, а згодом – і цінове регулювання. На думку фахівців, ці заходи дозволили не лише подолати дефіцит пального, наповнити ним ринок, але й вивести з тіні його значну частину. Згодом, у вересні 2022 року, було повернути акцизи на пальне: бензин, дизель та біопаливо – 100 євро за 1000 літрів, автогаз – 52 євро за 1000 літрів. ПДВ залишився на рівні 7%. А наприкінці березня було оголошено, що з 1 липня відновлюється ПДВ у розмірі 20%.

Найбільші трейдери вже заявили, що це рішення вдарить по галузі та призведе до повернення корупційних схем. Вони запропонували уряду власну модель, яка дозволить не душити ринок і отримати навіть більше надходжень, ніж в разі повернення 20% ПДВ.

У Нафтогазовій асоціації України, до якого входять найбільші мереж АЗС – ОККО, WOG, KLO та інші, – пропонують залишити ПДВ на теперішньому рівні 7%, а замість цього підняти ставку акцизу до 180 євро за 1000 літрів для всіх нафтопродуктів.

“Акцизний податок на пальне, на відміну від ПДВ, держава адмініструє значно ефективніше”, – йдеться в заяві Асоціації.

Відстрочити терміни підвищення ставок податку на додану вартість та акцизів на пальне та відмовитись від їхнього підвищення з 1 липня уряд закликає і Спілка українських підприємців. На їхню думку, рішення є несвоєчасним, не має економічно виправданого ефекту, збільшить собівартість продукції українських виробників та витрати громадян, які підтримують економіку України.

Крім того, на сайті президента зареєстровано петицію щодо скасування підвищення ПДВ на пальне до 20%. Втім, на даний момент вона не набрала і 8 тисяч голосів – за необхідних 25 тисяч.

Експерти звертають увагу на ще одну проблему: вже з 1 липня у всіх операторів АЗС виникне проблема через різницю між сплаченим ПДВ за пальне, що раніше було ввезено в країну за 7% та реалізовано при ставці ПДВ у 20%. Ці 13% різниці доведеться компенсувати – зрозуміло, за рахунок споживачів. Тому вже зараз фіксується підвищення цін на паливо.

Експерти Асоціації підрахували, що в разі повернення ПДВ на рівень 20% орієнтовна вартість пального зросте: А95 – на 12 грн за літр, дизель – на 8 грн за літр, газ – на 3 грн. Це навантаження відчують всі виробники та мікро-бізнес, орієнтований на експорт, адже логістичні компанії вимушені будуть підняти ціни на доставку, яка в умовах закритого неба відбувається тільки автотранспортом. Збільшення ПДВ з 7% до 20% та акцизу призведе до додаткових надходжень до бюджету на 8 млрд. грн на місяць, а прямі та непрямі втрати платників податків та споживачів товарів та послуг складуть понад 10 млрд. грн на місяць.

Такої ж думки і у консалтинговій групі «А-95», які порахували, що підвищення ПДВ до довоєнного рівня призведе до подорожчання бензину на 11,2 грн (з 47,17 до 58,35 грн/л); дизель – на 7,7 грн (з 47,43 до 55,10 грн/л); автогаз – на 2,6 грн/л (21,77 до 24,40 грн/л). В разі ж підвищення акцизів та залишення ПДВ на рівні 7% ціни на бензин і дизель майже не зміняться, а автогаз трохи подорожчає, але все одно залишиться вдвічі дешевшим за бензин.

Крім того, у профільних асоціаціях наголошують, що у ціну будь-якого продукту – особливо, продуктах харчування, – закладена вартість енергоносіїв, зокрема, палива. В результаті очікується значне підвищення цін на продукти харчування та падіння купівельної спроможності населення призведе до суттєвого скорочення витрат населення на все, що не є товарами першої необхідності. А бізнес постраждає ще і через зменшення попиту на товари та послуги, що, в свою чергу, призведе до скорочень робочих місць та зростання рівня безробіття.

Втім, голова фінансового комітету Данило Гетманцев начебто не бачить всіх цих наслідків: на його думку, зменшення ПДВ до 7% було величезною помилкою, яка не вплинула на вартість палива, а лише дозволила трейдерам заробляти надприбутки. Тому, на його думку, необхідно повернути 20% ПДВ. І, судячи з усього, попри зауваження ринку та експертів, 1 липня це все-таки станеться.

Вікторія Чирва
Photo by Marek Studzinski on Unsplash