30 травня 2023 року. Верховна Рада ухвалила закон, відомий як «антифрадмінвський». Документом відкривається шлях до націоналізації «Альфа-банку» російського олігарха Михайла Фрідмана, перейменованого на Sense bank, який 15 місяців війни працює в Україні.
Депутати підкреслюють, що закон передбачає націоналізацію не лише «Сенсу», а також, наприклад, «Мотор-Банку», який належить В’ячеславу Богуслаєву, котрий знаходиться під слідством у звинуваченні в державній зраді. Крім того, Нацбанк виводить з ринку інші банки підсанкційних росіян: “Форвард Банк”, який належить російському магнату Рустаму Таріко. Вищий антикорупційний суд (ВАКС) стягнув у дохід держави 88,89% акцій “Першого інвестиційного банку” (PIN Bank), які належать президенту московського ЦСКА Євгенію Гінеру.
Однак найбільша інтрига розгортається довкола «Сенсу». Ще у перші дні повномасштабної війни українські парламентарі заговорили про необхідність створення спеціального законодавства для конфіскації активів підсанкційних громадян росії. Але сам законопроект «Про особливості виведення з ринку системно-важливого банку в умовах воєнного стану» потрапив до сесійної зали тільки восени 2022-го. Депутати не приховували: закон створювали, зокрема, під націоналізацію системно важливого «Альфа-Банку». Документ передбачав спрощену процедуру виведення банку з ринку за участю держави.
Однак автори законопроекту заклали в документ міну уповільненої дії. З’ясувалося, що єдиною підставою для націоналізації банку прописано його неліквідність. Тобто, націоналізація можлива лише у випадку, якщо банк не зможе погасити зобов’язання перед вкладниками через брак коштів.
В «Альфа Банку» проблем з ліквідністю навіть не передбачалося, це занадто потужний банк, абсолютно платоспроможний, якому не загрожувала фінансова криза. Якби не одне «але»: банк належить громадянам країни-агресорки, які перебуває під українськими санкціями.
Саме акціонери-громадяни країни-окупанта стали найбільшою головною проблемою для української влади на тлі запровадження міжнародних санкцій проти російських бізнесменів-посібників агресивної політики путіна. Нелогічною виявилась стабільна, нічим не затьмарена робота російського банку в Україні протягом тривалого часу з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, позаяк Європа та США мобілізували пів світу на допомогу українцям.
Усвідомивши свою помилку, законотворці довго не наважувались її виправляти. А попереднє засідання парламенту на початку травня взагалі стало провальним. Спеціальний закон, який дозволяє конфісковувати фінансово благополучні банки, з’явився, швидше за все, під тиском і громадськості, і МВФ. Бо як іще можна пояснити, що за час повномасштабної війни Україна, попри обіцянки влади, так і не спромоглася забрати системно важливий банк у російських олігархів.
Ще навесні під санкції Заходу потрапили співвласники українського Альфа-Банку Михайло Фрідман та Пьотр Авен, трохи згодом — Герман Хан та Олексій Кузьмічов. Власники банку і під українськими санкціями, відтак не мають жодного права на цю власність.
Про те, що прийнятий ВР закон, нарешті усуне усі перешкоди для націоналізації, говорить переважна більшість фінансових аналітиків. Експерт CASE Україна Євген Дубогриз переконує: “Стаття 73 закону дозволяє НБУ визнати неплатоспроможним банк, бенефіціаром або власником суттєвої частки якого є особи під міжнародними санкціями».
Нині на всіх щаблях влади активно опрацьовуються юридичні процедури майбутньої націоналізації, щоби надалі уникнути можливих судових проблем з нинішніми власниками Sense Bank.
“Я можу вам сказати абсолютно точно одне: на фінансовому ринку України не буде установ із власниками — підсанкційними особами або громадянами країн-агресорів”, — резюмувала перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова.
Тож залишається сподіватися, що затримка із реалізацією відповідних рішень влади щодо власності підсанкційних осіб на території Україні не пов’язана із намаганням «зам’яти» питання. Інакше міжнародні партнери вже не зрозуміють Україну. Країна й так запізнилась показати путінським олігархам червону картку та видалити їх з фінансового поля. Цивілізований світ давно сповідує інші принципи щодо підсанкційних осіб.
Приміром, законодавство США, Канади, Великої Британії забороняє громадянам та компаніям мати фінансові відносини з особами, що перебувають під санкціями, в тому числі володіти власністю або контролювати фінансові інтереси у таких осіб. У разі порушення заборон на фінансові операції з особами, що перебувають під санкціями, банк може стати об’єктом відповідних адміністративних або кримінальних санкцій. Такі санкції можуть включати штрафи, позбавлення ліцензій на здійснення банківської діяльності, інші обмеження. Словом, увесь набір, який здатен зіпсувати репутацію банку, знизити, або й знищити його фінансову стійкість.
Усі активи російського бізнесу в умовах авторитарного олігархічного режиму, та всі хто працюють на цей бізнес виконують волю та діють в інтересах російської держави, яка в свою чергу фінансує війну з Україною та направляє отриманні кошти на знищення українців як нації. Адже у росії не існує компаній олігархічного бізнесу, які не служать її інструментом.
Вікторія Чирва
Photo by Andre Taissin on Unsplash