22 травня 2023 року. Під час Балтійського економічного Форуму обговорювали можливість зменшення державного боргу України. Всередині країни це питання є одним з найбільш дискусійним.
На сьогоднішній день державний борг України перевищив сотню мільярдів доларів, а до кінця цього року може впритул наблизитися до 100% від річного валового внутрішнього продукту країни. Держборг стрімко зріс впродовж воєнного 2022 року – із 49% ВВП до 78%. Експерти вважають таке зростання закономірним і пропонують варіанти управління державним боргом.
Станом на початок березня 2023 року державний і гарантований державою борг України становив вже 4 трлн 242 млрд гривень (116 млрд доларів США). Тобто, якщо розділити цей борг на всіх громадян (за умови, що в Україні зареєстровано 37,5 млн осіб), то кожен українець винен 113 тисяч гривень, або 3 тисячі доларів. До кінця року, якщо Україна отримає усі кредитні кошти від партнерів, цей показник може зрости мінімум до 170 тис грн.
Фінансові аналітики зазначають, що такий стрімкий ріст боргу до ВВП пов’язаний не лише з тим, що наша країна збільшила обсяг запозичень. Причина полягає в тому, що за результатами минулого року економіка впала на 29%. У поточному році, за найбільш оптимістичним сценарієм, зростання, скоріше за все, не перевищить 1-2%.
Економічний експерт Сергій Костянтинов стверджує, що знадобиться 4-5 років, аби досягти рівня ВВП кінця мирного 2021 року. Тоді він сягав 200 млрд доларів. «На жаль, через напад агресора ми змушені позичати значні кошти, маючи при цьому значне падіння економіки та доходів громадян», – зазначив він.
Як українській економіці за умов війни обслуговувати державний борг? В уряді запевняють, що все під контролем, особливо хвилюватись не варто, бо кошти нам дають або безоплатно, або під дуже невеликі відсотки. Та довго так тривати не буде, підкреслюють урядовці. Наголошують, що попри віну, треба добиватись економічного зростання, бо саме це – найкращий спосіб позбутися високого боргового навантаження. Влада сподівається, що зростання можна досягти завдяки проектам відновлення та міжнародній допомозі. Та це може відбутись тільки за умови, що Україна виконає усі «домашні завдання» стосовно реформ.
Загалом експерти закликають до обережних прогнозів щодо державного боргу в умовах війни. Директорка аналітичного департаменту інвестиційної компанії Dragon Capital Олена Білан каже, що можна і треба говорити про те, чи можемо ми зараз виконати свої зобов’язання та чи спроможні знизити їхній обсяг найближчими роками.
«Тут поле для маневру дуже вузьке, бо не можна зменшити витрати в умовах війни, до того ж великі кошти потрібні для відновлення та на соціальні виплати», — вважає експертка. Вона згодна з тим, що необхідно продовжувати переговори щодо перенесення строків виплат щодо єврооблігацій, компенсацій відсотків за кредитами та переконувати партнерів надавати більше допомоги у вигляді грантів.
Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу Concorde Capital, упевнений, що величина відношення боргу до ВВП – «це точно не те, що нас має дуже хвилювати зараз. Важливою є динаміка». За його оцінкою, Україна витрачала приблизно 12% ВВП на рік на обслуговування та погашення боргу у 2019 – 2022 роках, у 2023 році будуть приблизно ті самі 12%.
Низка експертів зауважують, що ті борги, які Україна наразі стрімко накопичує, надходять під пільгові ставки від офіційних кредиторів, тобто урядів інших країн. Аналітики не виключають високої ймовірності їхнього перегляду, а то й списання у майбутньому після перемоги у війні з агресором.
Минулого року, приміром, уряду вдалося узгодити з кредиторами відстрочення виплат за боргом до серпня 2024 року. А вже на початку травня офіційні кредитори — Канада, Франція, Німеччина, Японія, Велика Британія та США — погодилися відстрочити виплати за зовнішнім боргом до завершення нової програми МВФ у 2027 році. Це означає, що Україна не буде виплачувати ані відсотки, ані здійснювати погашення. Упродовж року Мінфін планує провести перемовини і з приватними кредиторами, аби домовитись про подібні відтермінування.
З іншого боку, додаткові пільгові умови по боргу фіксують очікування щодо тривалості війни. Проте попереднє відтермінування передбачало оптимістичний сценарій та закінчення бойових дій протягом 2023 року й водночас велике економічне відновлення після. Наразі такий горизонт відсунувся точно до кінця 2023 року, а можливо й далі.
Ще одна проблема, вирішення якої могло би знизити тиск державного боргу на ВВП – отримання компенсації від держави-терориста у вигляді конфіскованих активів. Це важливий аспект, який допоможе відшкодувати частину збитків, спричинених війною. На сьогодні цей процес почав рухатися, однак попереду ще багато дипломатичної роботи та необхідності здолання бюрократичних перепон на шляху до його успішної реалізації.
“Це складний і тривалий процес. Але він просувається. Є відповідні рішення ООН та багатьох країн. І ці гроші — приблизно 100 млрд доларів — ми сподіваємося повернути за 5-7 років, хоча в деяких випадках може йтися і про десять років”, – заявив головний консультант відділу організаційної роботи кабінету керівника Офісу президента Олег Гавриш.
Загалом українській владі, на переконання авторитетних аналітиків, варто зосередитись на вивченні і врахуванні світового досвіду погашення державного боргу. Найперше – активніше працювати над розробкою дорожньої карти, яка міститиме чіткі та послідовні кроки щодо управління державним боргом після перемоги.
Вікторія Чирва
Photo by Towfiqu barbhuiya on Unsplash