5 травня 2023 року. На розгляд до Верховної Ради надійшли пропозиції від НБУ щодо змін до закону «Про споживче кредитування», які передбачають встановити граничні розміри процентних ставок на «кредити до зарплати». Максимальний розмір реальної денної ставки планують знизити більш ніж утричі – до 0,8% замість 2,5%.
Голова Національного банку України Андрій Пишний прогнозує, що регулятор зіштовхнеться з певним спротивом учасників ринку, однак своєї мети змінювати не збирається. Пора припинити маніпулювання поведінкою споживачів, створення умов, за яких позичальник просто не має ані часу, ані можливості розібратися та усвідомити наслідки укладення кредитного договору. Це абсолютно нездорова практика, яка формує на роки сприйняття кредитування як якогось ярма, а не дієвого фінансового інструменту, зауважує очільник НБУ.
Чим біднішим стає населення, тим більше зростає попит на гроші “до зарплати”. За час карантину та повномасштабного вторгнення російського агресора ці фінустанови масово пішли в онлайн.
І це ще більше полегшило шлях легкодоступним, однак дуже дорогим грошам. Від 730% до 1825% річних, за даними НБУ.
Власне, проблема полягає у фінансовій безграмотності населення, якою небанківські кредитні установи повною мірою користуються. По-перше, не скрізь і не завжди вказуються відсотки за користування грошима, лише абсолютні суми. Тобто взяв 5000 гривень, за тиждень повернув 5000 гривень плюс умовно 1500 гривень відсотків. Візуально виглядає наче й небагато. У відсотки річних перераховують хіба що одиниці. НБУ зобов’язував вказувати ефективну ставку за кредитом, але фінансові спритники вимогу почали масово ігнорувати або ховати ставку у “важкодоступних” місцях.
Так чи інакше, популярність «швидких» грошей не зменшується. Зазвичай позичають «до зарплати». Ще одна графа – імпульсивні покупки на кшталт новенького смартфона. Та є ще категорія позичальників – любителі казино. За даними експертів, збільшилась кількість мікрокредитів, які користувачі беруть вночі, щоб зробити ставку або відігратися.
«З використанням цифрових технологій швидкість надання таких кредитів сягає лічених хвилин. Тож рішення про отримання позик за таких умов навряд чи можна назвати усвідомленим. За таких умов це важко назвати кредитом — це або фінансове вбивство, або рабство», – стверджує глава Нацбанку.
Невиправдано дороге кредитування для населення жодним чином не скидається на цивілізовану практику. Через це потрібні негайні зміни, аби послуга кредитування сприймалася споживачами не як «борговий зашморг», а як корисний фінансовий продукт. Досвід партнерів, зокрема Великої Британії, дає змогу спрогнозувати позитивний вплив концепції відповідального кредитування на сферу захисту прав споживачів. Концепція стане передумовою для створення дійсно прозорого, відповідального та конкурентного сегмента ринку. Що своєю чергою дозволить звільнитись від оманливої практики, маніпуляцій та зловживань.
Нещодавно за таку практику НБУ вперше позбавив ліцензії дві мікрокредитні організації, які входять до топ-10 найбільших у країні. А заодно влаштовує перевірки більшості компаній, які надають невеликі кредити під непідйомні відсотки. Хоча раніше позиція Національного банку була іншою, а саме – не втручатися в ринкові механізми попиту і пропозиції. Наразі усі зрозуміли, що для певного сегменту ринку такі механізми не спрацьовують. Тому для захисту найбільш вразливих верств населення Національний банк запропонував відповідні законодавчі пропозиції.
- По-перше, планують обмежити ставку кредитування на день 0,8% замість нинішніх 2,5%. За основу взяли практику Великої Британії. У Великобританії це збило накопичення заборгованості незахищеними верствами населення.
- По-друге, посилюють вимоги до видачі мікрокредитів. Нацбанк хоче отримати право встановлювати мінімальні критерії оцінки кредитоспроможності позичальника. Бо нинішня практика себе не виправдала. “Оцінка” полягає у наданні паспортних даних та ІПН. Відтак не рідкість, коли “сумлінні” позичальники платять за тих, хто не повертає борг.
- По-третє, НБУ хоче посилити штрафні санкції стосовно компаній, які ігнорують встановлені правила на ринку та усілякими способами спрощують, а то й обходять усі правила та вимоги, посилаючись на високий ризик надання «швидких» грошей. Знизити ризики можна і треба, якщо підійти об’єктивно до проведення якісної оцінки кредитоспроможності своїх позичальників.
Запропоновані зміни має узгодити профільний комітет та затвердити Верховна Рада. Фінансові аналітики не сподіваються на легкий процес обговорення. Напевне, у частки народних депутатів є свої інтереси у бізнесі мікрокредитування.
Національний банк як регулятор небанківського фінансового сектору має свій інтерес: вирішити питання нецивілізованої поведінки кредиторів та невиправдано високого боргового навантаження, що виникають у клієнтів мікрофінансових компаній. Щоб усе було цивілізовано. Як у Європі, до якої ми прагнемо.
Вікторія Чирва